Теоретичні аспекти встановлення форм та видів вини у кримінальних правопорушеннях проти земельних ресурсів України

Анотація

У статті розкриваються теоретичні аспекти встановлення форм та видів вини у кримінальних правопорушеннях проти земельних ресурсів України, а також проблеми комбінованої форми вини. Робота присвячена пошукам відповіді на основне питання – які форми вини характерні для кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України. З урахуванням досягнень науки кримінального права і правозастосовної практики робиться висновок, що форми й види вини залежать від конструкції об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Оскільки розглядувані кримінальні правопорушення характеризуються матеріальним складом, вина суб’єкта повинна встановлюватися стосовно як суспільно небезпечного діяння, так і його суспільно небезпечних наслідків. Досліджуваним кримінальним правопорушенням фактично притаманна в основному комбінована форма вини – умисел щодо суспільно небезпечного діяння (зокрема, пов’язаного з порушенням спеціальних правил безпеки) і необережність щодо наслідків у виді шкоди життю і здоров’ю людей чи довкіллю. Зазначена форма вини у кримінальних правопорушеннях проти земельних ресурсів означає різне сполучення інтелектуального й вольового елементів різних видів і форм вини в одному правопорушенні. Констатується, що проблеми, пов’язані саме з такою формою вини, у повному обсязі нині не вирішені, вимагають самостійного ґрунтовного дослідження. Особливістю комбінованої форми вини у кваліфікованих складах кримінальних правопорушень проти земельних ресурсів України є те, що ставлення до кваліфікованих наслідків завжди необережне, інакше відповідальність має наставати за статтями Особливої частини Кримінального кодексу, що містять норми про відповідальність за посягання на життя, здоров’я людей, відносини власності, на нормальне функціонування підприємств, установ та організацій, зокрема як на відносини у сфері охорони, раціонального використання й відтворення інших об’єктів навколишнього природного середовища, так і довкілля загалом. Констатується, що основна теоретична дискусія точиться навколо термінології, тобто назви одного явища суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення – різного психічного ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків у формі умислу й необережності.