Європейське об’єднання територіального співробітництва як інструмент розвитку транскордонної співпраці

Анотація

У статті розглянуто одну з найпоширеніших та найефективніших форм транскордонної співпраці між країнами Європейського Союзу, а саме європейські об’єднання територіального співробітництва. Роль територіального співробітництва в Європейському Союзі постійно зростає, оскільки він являє собою основу політичної, економічної та соціальної згуртованості, яка є невід’ємною частиною українського суспільства. Розвиток територіального співробітництва зумовлений зміною та розвитком національних, регіональних чи місцевих учасників даного процесу. Невід’ємними чинниками, що сприяють цьому процесу, є наявність шенгенської угоди, спільний внутрішній ринок та спільна валюта, а також поява численних нових транскордонних проєктів, розвиток транскордонних територій. У статті досліджено європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса» (Tisza), що був створений у жовтні 2015 року на Закарпатській області України разом з угорськими областю Саболч-Сатмар-Берег та муніципалітетом Кішварда. Зазначається, що об’єднання отримало широку соціальну і політичну підтримку із двох сторін на регіональному та локальному рівнях. Ця подія стала визначальною як для України, так і для Європейського Союзу, оскільки вперше таке об’єднання було створено за участю країни, що не є членом Європейського Союзу. Це був довгоочікуваний крок, оскільки регіони-учасники вже давно співпрацюють разом у різних сферах, зокрема й у рамках реалізації грантових проєктів. Багато проблем потрібно вирішувати спільно, серед яких захист від паводків, відновлення заводів з очистки стічних вод, транспорт та розвиток економічних зв’язків. Можемо стверджувати, що натепер єврорегіони є найбільш розвиненою формою транскордонного співробітництва в Україні, проте їхня діяльність також показує і коло проблем, що заважають їхньому ефективному функціонуванню. Це і велика кількість учасників із різними культурними й економічними особливостями, диспропорції в законодавстві й адмініструванні країни, низький рівень структур підприємництва та неурядових організацій. Такі питання, як відсутність системного підходу до організації єврорегіональної співпраці, низький рівень регіональної влади та відсутність фінансової підтримки, також варто згадати.