Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах євросоюзу)
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).232789Ключові слова:
мережева комунікація, соціальні мережі, інформаційне суспільство, соціальні медіа, кіберзлочини, кібербезпека, громадська думка, ЄвросоюзАнотація
У статті проаналізовано основні підходи щодо перспектив розвитку практик мережевої комунікації через Інтернет. Визначено вплив розвитку цифрових технологій соціальної комунікації на процеси соціально-економічного розвитку, розширення політичної участі, розподіл влади та політичну мобілізацію. Водночас особливу увагу приділено викликам і ризикам, які несуть Інтернет-технології для особистих прав та свобод людини. Зокрема, акцент зроблено на сприйнятті самими Інтернет-користувачами загроз, з якими вони стикаються у всесвітній комп’ютерній мережі, на їхніх поведінкових реакціях на кіберзлочини, в тому числі дотримання більш безпечних моделей поведінки у віртуальному просторі. Виявлено, що з часом зростає рівень компетентності користувачів цифрових послуг, їхня обізнаність у царині кібербезпеки. Спостерігається також збільшення, іноді помітне, частки Інтернет-аудиторії, охопленої різноманітними видами послуг, які все більше переміщуються онлайн. Зроблено висновок про те, що, попри зростання масштабів небезпеки і занепокоєння самих користувачів, фактичний рівень кібервіктимізації серед мешканців країн Євросоюзу залишається більш-менш стабільним. Подібна позитивна тенденція пояснюється як ефективністю заходів із попередження та боротьби із кіберзлочинністю, що впроваджуються державними та корпоративними інститутами, так і проактивною та свідомою позицією самих користувачів. Інтернет-юзери, усвідомлюючи всю глибину та масштаби ризиків, докладають різноманітних зусиль для гарантування безпеки в мережі (періодично змінюють паролі для виходу у різні онлайн-служби, звертаються по допомогу до відповідних організацій – як державних, так і приватних).
Посилання
Innis H.A. Empire and Communications. Toronto, University of Toronto Press, 1972. 288 p.
Innis H.A. The Bias of Communication. Toronto, University of Toronto Press, 1999. 227 p.
Маршалл Мак-Люэн. Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего. URL: https://royallib.com/read/maklyuen_marshall/galaktika_gutenberga.html#0.
Breuer A. (2012) The Role of Social Media in Mobilizing Political Protest. Evidence from the Tunisian Revolution. Discussion Paper. No. 10. Bonn: German Development Institute.
Атанесян А. Влияние социальных сетей на протестное поведение (на примере Армении). Социс. 2019. № 3. С. 73–84.
Shirky Clay. The political power of social media. Foreign affairs. 2011. № 1. С. 28–41.
Metzger M.M., Tucker J.A. (2017) Social Media and EuroMaidan: A Review Essay. Slavic Review. Vol. 76. No.1 (Spring): 169–191. DOI: 10.1017/slr.2017.16.
Одинцов А.В. Социология общественного мнения и вызов Big Data. Мониторинг обществен ного мнения: экономические и социальные перемены. 2017. № 3. С. 30–43.
Bolsover G., Howard P. Computational Propaganda and Political Big Data: Moving Toward a More Critical Research Agenda. In: Big Data, 2017, vol. 5, no 4, pp. 273–276.
Gourley S. Get ready for the robot propaganda machine. URL: http://www.wired.co.uk/article/ robot-propaganda.
Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. Wash.: WorldFutureSoc., 1983.
Концепція розвитку електронного урядування в Україні / За ред. А.І. Семенченко. Київ, 2009. 16 с.
Розпорядження від 20 вересня 2017 р. № 649-р Кабінету Міністрів України Про схвалення Кон цепції розвитку електронного урядування в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/250287124.
Manovich L. The Science of Culture? Social Computing, Digital Humanities and Cultural Analytics. URL: http://manovich.net/content/04-projects/088-cultural-analytics-social-computing/cultural_analytics_ article_final.
Володенков С.В. Digital-технологии в системе традиционных институтов власти: политичес кий потенциал и современные вызовы. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/digital-tehnologii v-sisteme-traditsionnyh-institutov-vlasti-politicheskiy-potentsial-i-sovremennye-vyzovy/viewer.
Єнін М. Еліта і народні маси в суспільстві другого модерну. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.2010. № 891. С. 50–55.
Єнін М. Ідеологічні трансформації в суспільстві другого модерну. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління: Збірник наукових праць ДонДУУ. Т. XIII. Вип. 217. Серія «Соціоло гія». Донецьк, 2012. С. 165–171.
Єнін М., Віхров М. Ідеологічні ідентичності та можливість групових рухів солідарності в сучасній Україні. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (соціологічні науки). 2013. № 23. С. 222–236.
Кутуєв П., Чолій С. Мобілізація на пострадянському просторі: між імперативами модернізації та загрозами демодернізації. Ідеологія і політика. 2018. № 2 (10). С. 4–24.
Щербина В. Социальные медиа как пространство альтернативного политического действия: смерть мифа. URL: https://sg-sofia.com.ua/socialniye-media-kak-prostor-alt-polit-detviya.
Грег-Обі О., Лилик І., Коржов Г., Бучинська О. Прояви насильства щодо жінок в онлайн просторі під час виборів в Україні: аналітичний огляд IFES. Київ: Міжнародна фундація виборчих систем, 2019. 32 с. URL: https://ifesukraine.org/wp-content/uploads/2019/ 11/IFES-Ukraine-Manifestations-of violence-against-women-online-during-elections-v1-2019-11-25-Ukr.pdf.
European Commission (2014): Eurobarometer 77.2 (2012). TNS OPINION & SOCIAL, Brussels [Pro ducer]. GESIS Data Archive, Cologne. ZA5598 Data file Version 4.0.0, https://doi.org/10.4232/1.12032.
European Commission, Brussels (2019): Eurobarometer 87.4 (2017). TNS opinion, Brussels [pro ducer]. GESIS Data Archive, Cologne. ZA6924 Data file Version 1.0.0, https://doi.org/10.4232/1.13207.
