Об’єднані територіальні громади як нові локальні спільноти в Україні: механізми формування соціальної згуртованості

Автор(и)

  • О. О. Дейнеко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).232644

Ключові слова:

об’єднана територіальна громада, соціальна спільнота, соціальна згуртованість, соціальний капітал, децентралізація, добровільність, реціпроктність

Анотація

Стаття присвячена системному аналізу особливостей формування та функціонування об’єднаних територіальних громад в Україні як нових локальних соціальних спільнот. Аналізуючи законодавчу процедуру об’єднання, автор виокремлює сутнісні особливості, що відрізняють об’єднані територіальні громади від інших поселенських спільнот. У межах цієї розвідки новостворені громади постають як феномен «другого порядку», що є соціально-правовим конструктом, який формується в консенсуальний спосіб та на добровільних реціпроктних засадах. На прикладі аналізу даних якісного соціологічного дослідження продемонстровано значущість функціонування механізмів реціпроктності на рівні орієнтацій та практик усіх соціальних суб’єктів, залучених до процедури об’єднання територіальних громад. Проілюстровано, що «збої» механізмів реціпроктності сприяють зміні сценаріїв об’єднання, зумовлюють відтермінування цього процесу та виникнення конфліктних ситуацій. У роботі обґрунтовано, що законодавча процедура об’єднання територіальних громад активізує формування соціального капіталу та встановлення нового громадівського соціального порядку. Особливий, відмінний соціальний статус об’єднаних територіальних громад у порівнянні з іншими поселенськими спільнотами пояснюється появою феномену соціальної згуртованості, механізми активізації якого містить законодавчий порядок об’єднання територіальних громад. Підсумовано, що важливим теоретичним підґрунтям соціологічної концептуалізації ОТГ є концепція реціпроктності, що пояснює механізм успішного об’єднання, чому сприяють установки і практики взаємності усіх залучених соціальних суб’єктів. На думку автора, перспективним вбачається соціологічний синтез просторового та діяльнісного підходів до аналізу соціальних спільнот у рамках соціологічної концептуалізації об’єднаних територіальних громад. Синтез цих підходів підкреслює як значущість просторового контексту появи та відтворення взаємодій, так і їхню сутнісну функціональність у формуванні та відтворенні громадівського соціального порядку.

Біографія автора

О. О. Дейнеко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології

Посилання

Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. К.: Знання, 2009. 468 с.

Ядов В.А. Перестройка требует научного знания о социальном субъекте общественных процес сов. Социология перестройки. М.: Наука, 1990. С. 179–190.

Stacey Margaret. The Myth of Community Studies. The British Journal of Sociology. Vol. 20. №. 2 (Junе, 1969). pp. 134–147.

Зборовский Г.Е. Теоретические основания изучения социальной общности. Социологические исследования. 2010. №4. С. 3–12.

Ринкявичус Л., Буткявичене Э. Концепция общности (Gemeinschaft/community) и ее специфика в виртуальном пространстве. Социологические исследования. 2007. № 7. С. 3–10.

Wedam E. Communities. In: The Wiley-Blackwell Encyclopedia of Globalization.First Edition. Edited by George Ritzer.Blackwell Publishing Ltd. 2012. P. 361–364.

Бауман З. Социологическая теория постмодерна. Человек и общество. К.: Институт социологии НАН Украины, 1999. С. 255–267.

Дейнеко О., Білокопитов Д., Філіппова О. Реформа децентралізації в оцінках лідерів об’єднаних територіальних громад: нові виміри соціальної суб’єктності. Український соціологічний журнал, 21, 2019. С. 16–24.

Oleinekova Olga. Decentralization Reform: An Effective Vehicle for Modernization and Democratization in Ukraine? In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 2020. Р. 311–338.

Romanova Valentyna and Andreas Umland. Decentralising Ukraine: Geopolitical Implications. Survival. 2019. № 61 (5). Р. 99–112.

Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної органі зації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. No 333-р. URL: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80 (дата звернення 05.02.2021).

Ткачук А.Ф. Від перспективного плану до стратегії розвитку громади (через призму досвіду об’єд наних територіальних громад Хмельниччини). К.: ТОВ «Видавництво «ЮСТОН», 2018. 76 с.

Гончаренко М.В. Механізми формування фінансових ресурсів територіальних громад в умовах децентралізаці. 2017. URL :http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2017-2/doc/2/03.pdf (дата звернення 05.02.2021).

Мусієздов О.О. Місто як уявлена спільнота. Вісник Львівського університету. Серія соціоло гічна. 2010. Випуск 4. С. 178–182.

Про добровільне об’єднання територіальних громад : Закон України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII. Відомості Верховної Ради. 2015. № 13. ст .91.

Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 11.02.2021).ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 1 (49) 2021 21

Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. ст. 170.

Hunter B. Learning in the Virtual Community Depends upon Changes in Local Communities. Building Virtual Communities: Learning and Change in Cyberspace. Cambridge: Cambridge university press, 2002. P. 96.

Сорокин П.А. Система социологии. Т. 2. Социальная аналитика: Учение о строении сложных социальных агрегатов. М.: Наука, 1993. 688 с.

Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство. К. : Дух і літера, 2005. 262 с.

Джейкобс Дж. Смерть и жизнь больших американських городов. М. : Новое издательство, 2011. 460 с.

Putnam R. The prosperous community: social capital and economic growth. American Prospect. Spring. 1993. Р. 35–42.

Kearns Ade, Ray Forrest. Social Cohesion and Multilevel Urban Governance. Urban Studies. 2000. Vol. 37. № 5–6. Р. 995–1017.

Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад : Постанова КМУ від 8 квітня 2015 р. № 214. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.02.2021).

Wrong D. The Problem of Order: What Unites and Divides Society. London: Free Press. Maxwell Mac millan.1994. 384 p.

Turner B. Prolegomena to a general theory of social order, in: B. S. Turner (Ed.) Citizenship, Civil Soci ety and Social Order. Colchester: University of Essex/ESRC. 1990. Р. 1–64.

Granovetter M. The strength of weak ties, American Journal of Sociology. 1973, 78. Р. 1360–1380.

Henning C. and Lieberg M. Strong Ties or Weak Ties? Neighbourhood Networks in a New Perspective, Scandinavian Housing and Planning Research, 1996, 13. Р. 3–26.

Chan J., To H. P. and Chan E. Reconsidering Social Cohesion: Developing a Definition and Analytical Framework for Empirical Research. Social Indicators Research. 2006. № 75(2). P. 273–302.

Петрушина Т.О. Соціальні спільноти у сучасному світі праці: визначення поняття і методологічних підходів. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2019 № 1–2 (40–41). Соціоло гічні науки. С. 13–23.

Опубліковано

2021-06-08

Номер

Розділ

Соціологія