Переваги та недоліки смарт-контрактів як підстав виникнення права власності
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.3(47).229494Ключові слова:
смарт-контракт, програмний код, договір, форма договору, оракул, право власностіАнотація
У статті досліджуються поняття, правова природа смарт-контрактів, а також переваги та недоліки смарт-контрактів як підстав для виникнення права власності. Розглядається технічний та юридичний аспекти поняття смарт-контракту. Описуються моделі використання смарт-контрактів. Наводяться підходи до визначення правової природи смарт-контрактів. Робиться висновок, що під час використання смарт-контрактів необхідно враховувати дві моделі. Перша модель – зовнішня, коли програмний код не замінює угоду, а лише автоматизує її виконання. Друга модель – внутрішня, коли код цілком або частково замінює умови угоди. Серед переваг смарт-контрактів як підстав для виникнення права власності можна виділити предусім неможливість зміни умов контракту та втручання в його роботу. Однак водночас ця характеристика є недоліком смарт-контракту, оскільки не дозволяє врахувати об’єктивні обставини, що можуть вплинути на виконання угоди. Розглядається також проблема оракулів під час використання смарт-контрактів. Зазначається, що використання оракулів фактично означає залучення третьої сторони до правочину з усіма ризиками, які із цього випливають. Проаналізована проблема залучення нотаріусів та державних реєстраторів у правочини щодо набуття права власності на підставі смарт-контракту. Розглянуті проблеми відсутності правового регулювання смарт-контрактів, зокрема, пов’язані з його транснаціональним характером. Окремо проаналізована проблема захисту прав учасників смарт-контракту, пов’язана з технічними помилками та стороннім втручанням. Запропоновані тимчасові рішення у сфері використання смарт-контрактів та загальні рекомендації щодо законодавчого визначення поняття смарт-контрактів.
Посилання
Smart contracts and distributed ledger – a legal perspective. ISDA Linklaters Whitepaper. August 2017. P. 5–6.
Гринь О.С., Гринь Е.С., Соловьев А.В. Правовая конструкция смарт-контракта: юридическая природа и сфера применения. Lex russica. 2019. № 8 (153). С. 51–62.
Богданова Е.Е. Проблемы применения смарт-контрактов в сделках с виртуальным имуществом. Lex russica. 2019. № 7 (152). С. 108–118.
Савельев А.И. Договорное право 2.0: «умные контракты» как начало конца классического договорного права. Вестник гражданского права. 2016. № 3. С. 32–60.
Ефимова Л.Г., Сиземова О.Б. Правовая природа смарт-контракта. Банковское право. 2019. № 1. С. 23–30.
Сомова Е.В. Смарт-контракт в договорном праве. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2019. № 2. С. 79–86.
Тюльканов А.Л. Смарт-контракты – договоры или технические средства? URL: https://zakon.ru/ blog/2017/4/7/smart-kontrakty__dogovory_ili_tehnicheskie_sredstva (дата звернення: 10.11.2020).
Митрофанова И.А. Законодательное регулирование «умных» контрактов: проблемы и перспективы развития. Правовая парадигма. 2018. № 4 (17). С. 22–28.
Legal status of smart contracts: features, role, significance / E.A. Kirillova et al. Juridicas Cuc. 2019. № 15 (1). Р. 285–300.
Кардонов А.В Сферы применения смарт-контрактов и риски при работе с ними. Бизнес-образование в экономике знаний. 2018. № 1. С. 44–47.
Чуб Д.В. Правовое регулирование смарт-контрактов во Франции. Актуальные проблемы российского права. 2019. № 8 (105). С. 151–157.
Ягубова У.Р. Проблемы применения норм договорного права к смарт-контрактам, осуществляемым в информационной платформе блокчейн (blockchain). Вестник современных исследований. 2018. № 4–1. С. 394–396.
Зимнева С.В., Лукьяненко М.Ф. Добросовестность и разумность поведения как основание освобождения от гражданско-правовой ответственности. Государство и право. 2017. № 8. С. 42–49.
Сомова Е.В. Смарт-контракт в договорном праве. Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2019. № 2. С. 82–83.
Mik E. Smart Contracts: terminology, technical limitations and real world complexity. Law, Innovation & Technology. 2017. № 9. P. 8–12.