Застосування ідей неореалізму та неоліберального інституціоналізму в ядерній політиці ірану

Автор(и)

  • В. Гергієва Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна https://orcid.org/0000-0002-1658-3189

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.2(46).226605

Ключові слова:

теорія міжнародних відносин, неореалізм, неоліберальний інституціоналізм, ядерна політика Ірану, СВПД, режим ДНЯЗ, МАГАТЕ

Анотація

Стаття розглядає дві антагоністичні теорії міжнародних відносин – неореалізм та неоліберальний інституціоналізм на прикладі ядерної політики Ірану. Автор порівнює підходи неореалістів та неоліберальних інституціоналістів до проблеми ядерного розповсюдження й аналізує, як ці підходи можуть пояснити еволюцію воєнної ядерної програми Ірану. Іран – це країна, яка має значні енергетичні ресурси, а саме займає друге місце після Саудівської Аравії за обсягом запасів нафти і друге – за обсягом запасів природного газу після Росії; також Іран має унікальне географічне положення в таких регіонах, як Персидський залив та регіон Близького Сходу. Також політика Ірану формується на основі шиїтського напряму ісламу, що вже відрізняє цю країну, враховуючи особливі несприятливі історичні умови, за яких формувалася шиїтська течія ісламу, та події Ісламської революції в Ірані 1979 року та ірано-іракської війни 1980–1988 рр., коли Іран зіткнувся з Іраком та використанням хімічної зброї сам на сам. Той факт, що не було міжнародної реакції на використання Іраком хімічної зброї, посилив відчуття ізоляції Ірану. Цей досвід, безумовно, відпечатався в іранській національній психіці та викликав ще більш глибоку недовіру до міжнародних договорів про контроль над озброєннями. Відносини США та Ірану вкрай напружені та нестабільні, залежать від Адміністрації США та політичної ситуації в Ірані, адже Іран традиційно маневрує між радикальними консерваторами та більш поміркованими політиками. Вибори США 2020 та вибори в Ірані 2021 р. стануть важливим етапом подальшого розвитку відносин та визначать долю Спільного всеосяжного плану дій (СВПД). У статті досліджується, наскільки теоретичні міркування прихильників теорій неореалізму та неоліберального інституціоналізму знайшли відображення у практичній ядерній політиці Ірану, і який вплив ці дві теорії можуть мати на подальше формування ядерної стратегії іранського керівництва в майбутньому.

Біографія автора

В. Гергієва, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Аспірантка кафедри міжнародних відносин

Посилання

Бакланов А.А. Современные теоретические подходы к изучению процессов ядерного распространения. Вестник Московского университета. 2009. № 2. С. 147–163.

Waltz K.N. The Spread of Nuclear Weapons: More May Better. Adelphi Papers. Number 171. London : International Institute for Strategic Studies, 1981. URL: https://www.mtholyoke.edu/acad/intrel/waltz1. htm (access date: 25.10.2020).

Waltz K.N. Why Iran Should Get the Bomb. Foreign Affairs. 2012. July/August. Vol. 91. № 4. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/iran/2012-06-15/why-iran-should-get-bomb (access date: 25.10.2020).

Keohane R.O. International Institutions and State Power: Essays in International Relations Theory. Nashville : Westview Press, 1989. 270 p.

Smith R.K. Explaining the Non-Proliferation Regime: Anomalies for Contemporary International Relations Theory. International Organization. 1987. Vol. 41. № 2. P. 253–281.

Чебан О.Я. Причини підписання Женевської ядерної угоди з Іраном у листопаді 2013 р.: теоретичний аспект. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. 2014. Том 19. Вип. 2 (21). С. 104–113.

Ali J. Chemical Weapons and Iran-Iraq War: A Case Study in Non-Compliance. The Nonproliferation Review. Spring 2001.Vol. 8. Іssue 1. P. 43–58. DOI: https://doi.org/10.1080/10736700108436837

Wilkin S. Iran considered nuclear weapons during 1980s Iraq war, ex-president says. Reuters. 2015. Updated on: 29.10.2015. URL: https://www.reuters.com/article/us-iran-nuclear-rafsanjaniidUSKCN- 0SN0E72015/1029 (access date: 25.10.2020).

Mahmoud S.S. Legacy of Iran-Iraq War still reverberates 40 years later. Aljazeera. 2020. Updated on: 22.09.2020. URL: https://www.aljazeera.com/news/2020/9/22/legacy-of-iran-iraq-war-still-rever/ berates-40-years-later (access date: 25.10.2020).

U.S. Links to Saddam During Iran-Iraq War. NPR.2005. Updated on: 22.09.2005. URL: https://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=4859238 (access date: 25.10.2020).

Litwak R.S. The Soviet Union and the Iran-Iraq War. In: Karsh E. (eds) : The Iran-Iraq War. London : Palgrave Macmillan, 1989. P. 200–214. URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1- 349-20050-4_13#citeas (access date: 25.10.2020).

Сажин B. Иран, ядерная сделка и атомная бомба. Международная жизнь. 2020. URL: https://interaffairs.ru/news/show/25176 (access date: 25.10.2020).

Mirhosseini S.M. Evolution of Dual Containment Policy (the Policy of Clinton’s Administration – Clinton’s Doctrine) in the Persian Gulf. Sociology and Anthropology. 2014. Vol. 2. № 3. P. 106–112.

Иран не отступит от своей ядерной программы, заявил Ахмадинежад. Атоминфо. 2011. URL:http://www.atominfo.ru/news8/h0781.htm (дата обращения: 25.10.2020).

Sherwell Р. Bush setting America up for war with Iran. The Telegraph. 2007. Updated on: 16.09.2007. URL: https://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/1563293/Bush-setting-America-up/-for-war-withIran.html(access date: 25.10.2020).

Эксперты: Иран может создать атомную бомбу за месяц. Интерфакс. 2013. Дата обновления: 25.10.2013. URL: https://www.interfax.ru/world/337119 (access date: 25.10.2020).

Gladstone R., Erbick T. Temporary Nuclear Deal with Iran Takes Effect. The New York Times. 2014. Updated on: 21.01.2014. URL: https://www.nytimes.com/2014/01/21/world/middleeast/iran.html (access date: 25.10.2020).

Joint Plan of Action Negotiated by E3+3 and Iran November 24, 2013, Geneva. URL: http://pircenter.org/en/articles/1596-joint-plan-of-action-negotiated-by-e33-/ and-iran (access date: 25.10.2020).

LockieА. Inside the most embarrassing foreign policy failure of Obama's presidency – the Syrian 'red line'. Business Insider. 2018. Updated on: 4.06.2018. URL: https://www.businessinsider.com/benrhodes-on-obamas-syrian-red-line-/ foreign-policy-failure-2018-6 (access date: 25.10.2020).

Engel P. Why Obama Didn’t Enforce His Red Line in Syria. Business Insider. 2016. Updated on: 23.08.2016. URL: https://www.businessinsider.com/obama-/red-line-syria-iran-2016-8 (access date: 25.10.2020).

Iran's enriched uranium stockpile '10 times limit'.BBC News.2020. Updated on: 5.09.2020. URL: https://www.bbc.com/news/world-middle-east-54033441 (access date: 25.10.2020).

IAEA: Iran Continues to Expand Stockpile of Enriched Uranium. Voanews. 2020. Updated on: 4.09.2020. URL: https://www.voanews.com/middle-east/iaea-iran-/continues-expand-stockpile-enriched-uranium (access date: 25.10.2020).

US drone strike ordered by Trump kills top Iranian commander in Baghdad. CNN News / Z. Cohen et al. 2020. Updated on: 04.01.2020. URL: https://edition.cnn.com/2020/01/02/middleeast/baghdad-airport-/ rockets/index.html (access date: 25.10.2020).

Iran launches missiles at Iraq airbases hosting US and coalition troops. The Guardian. 2020. Updated on: 8.01.2020. URL: https://www.theguardian.com/world/2020/jan/08/suleimani-assassination-two-us-/ airbases-in-iraq-hit-by-missiles-in-retaliation (access date: 25.10.2020).

IAEA: Iran Continues to Expand Stockpile of Enriched Uranium. Voanews. 2020. Updated on: 4.09.2020. URL: https://www.voanews.com/middle-east/iaea-iran-/continues-expand-stockpile-enriched-uranium (access date: 25.10.2020).

Иран не пускает инспекторов МАГАТЭ в Парчин. BBC News. 2012. Дата обновления: 9.06.2012. URL: https://www.bbc.com/russian/international/2012/06/120608_iran_iaea?MOB (дата обращения: 25.10.2020).

Тарасов К.С. Теоретические подходы к проблеме распространения ядерного оружия. Вестник МГИМО. 2015. № 4 (43). С. 130–138.

Young O.R. International Cooperation. Building Regimes for Natural Resources and the Environment. Itaka : Cornell University Press, 1989. 302 p.

Hellmann G., Wolf R. Neorealism, Neoliberal Institutionalism, and the Future of NATO September. SecurityStudies. 1993. Vol. 3. № 1. P. 3–43.

Мюллер X., Шмидт A. Малоизвестная история ядерного разворота: почему государства отказываются от военных ядерных программ. Индекс Безопасности. 2012. Том 18. № 3–4 (102–103). C. 69–84.

Iran's Nuclear Program Timeline and History. NTI. Updatedon: June 2020. URL: https://www.nti.org/ learn/countries/iran/nuclear/ (access date: 25.10.2020).

Castle S., Cowell A. Europe and U.S. Tighten Vise of Sanctions on Iran. The New York Times. 2012. Updated on: 23.01.2012. URL: https://www.nytimes.com/2012/01/24/world/middleeast/ iran-urged-to-negotiate-/as-west-readies-new-sanctions.html (access date: 25.10.2020).

Чебан О.Я. Ядерний вибір Ірану: теоретичний та міжнародно-політичний аспекти : дис. … канд. політ. наук : 23.00.04 ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2014. 210 с.

George L. Simpson Jr. Russian and Chinese Support for Tehran. Iranian Reform and Stagnation. Middle East Quarterly. Spring 2010. Vol. 17. № 2. P. 63–72.

Resolution 1929 (2010). Adopted by the Security Council at its 6335th meeting, on 9 June 2010. United Nations Security Council. URL: https://www.undocs.org/S/RES/1929%20(2010) (access date: 25.10.2020).

US faces European backlash against Iran sanctions. The Guardian. 2018. Updated on: 11.05.2018. URL: https://www.theguardian.com/world/2018/may/11/europe-/prepares-countermeasures-againstus-iran-sanctions (access date: 25.10.2020).

Iran is Implementing Nuclear-related JCPOA Commitments, Director General Amano Tells IAEA Board. IAEA. 2018. Updatedon: 5.03.2018. URL: https://www.iaea.org/newscenter/news/iran-is-implementing-nuclear-related-/jcpoa-commitments-director-general-amano-tells-iaea-board (access date: 25.10.2020).

Cвешникова Ю.В. Влияние иранских элит на ситуацию вокруг ядерной программы. Вестник Нижегородского университета имени Н.И. Лобачевского. 2013. № 2 (1). С. 253–260.

Политические течения в Иране – реформисты, принципиалисты и центристы. ParsToday. 2020. Дата обновления: 21.02.2020. URL: https://parstoday.com/ru/radio/iran-i110290 (дата обращения: 25.10.2020).

В Иране прошли выборы: явка была низкой, а поддержка сторонников Хаменеи – высокой. 112.ua. 2020. Дата обновления: 24.02.2020. URL: https://112.ua/mir/v-irane-proshli-vyboryyavka-byla-nizkoy-a-podderzhka-/storonnikov-hamenei--vysokoy-526716.html (дата обращения: 25.10.2020).

Президентские выборы в Иране пройдут 18 июня 2021 года. ТАСС. 2020. Дата обновления: 24.08.2020. URL: https://tass.ru/mezhdunarodnaya-/panorama/9271907 (дата обращения: 25.10.2020)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-14

Номер

Розділ

Політологія