ПРИВАТИЗАЦІЯ НАСИЛЬСТВА: ІСТОРИКО-СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА СТАНОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • О. Ю. Полтораков Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).195704

Ключові слова:

приватизація насильства, історія, держава, легітимація, соціологія

Анотація

Породжувані геостратегічними чинниками другої половини ХХ ст. тенденції суспільного розвитку, в т. ч. концептуальні засади його осмислення, стали принципово значущими викликами традиційній («модерній») моделі державності, в основі якої лежить легітимна монополія на використання насильства. У плані онтологічному відносно цілісна картина буття людства, що розвивається як об’єкт пізнання, яке домінувало в суспільній і суспільствознавчій думці, поступово руйнується. На зміну класичній західноцентричній парадигмі, що домінувала в суспільствознавстві до тих пір, приходять альтернативні концепти й картини («негритюд» тощо), в яких принцип домінування держави (уособлюваної «метрополією) як єдино можливого соціально легітимного суб’єкта не є аксіоматичним. Ситуацію ускладнювала як зміна підходів і стратегій відносно традиційних суб’єктів соціальних і, зокрема, соціально-політичних відносин (держав), так і поява та розвиток відносно нових суб’єктів соціальних і, зокрема, соціально-економічних відносин (транснаціонального капіталу та бізнесу). Відповідно, виникала й актуалізувалася відносно нова науково-теоретична та практично-аналітична проблематика, пов’язана зі складними й неоднозначними соціально-політичними, соціально-економічними та соціально-гуманітарними процесами, артикульованими відповідними теоріями «деколонізації». На ґрунті суспільного явища «деколонізації» дедалі більшу вагу стало викликати явище «приватизації насильства». Останнє багато в чому було похідним від задекларованого на міжнародно-правовому рівні (ООН тощо) «права націй на самовизначення», практично-політична реалізація якого відбувалася на фоні різкого та принципового послаблення державно-політичних і соціально-політичних інституцій у колишніх колоніях. Породжене цими обставинами явище «приватизації насильства» свою загальносвітову цілісність набуло в контексті глобалізації. Утім ця проблематика потребує окремого дослідження.

Біографія автора

О. Ю. Полтораков, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат політичних наук, кафедра соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології

Посилання

Абаков Р. Колонизация и деколонизация: эволюция развивающегося мира. Мировая экономика и международные отношения. 2000. No 9.

Брюкнер П. Тиранія каяття. Есе про західний мазохізм. Київ : Темпора, 2013.

Бурдьё Го Дж. Алжир и постколониальная социология. Социологические исследования. 2019. No 4.

Калдор М. Новые и старые войны. Организованное насилие в глобальную эпоху. Москва : Институт Гайдара, 2015.

Катагощина И.Т. Интеллектуальная элита в странах Тропической Африки. Москва : Наука, 1991.

Кравченко В.Ю. Особливості приватизації політичного насилля в контексті трансформації легітимності державних інститутів. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Філософія, соціологія, політологія». 2014. Т. 22. Вип. 24.

Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. Москва : Издательство политической литературы, 1961. Т. 20.

Мельников М.В. Приватизация государства: понятие и феномен. Теория и практика общественного развития. 2015. No 14.

Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и современность. Москва : МГУ, 1996.

Мирзеханов В.С. Одиссея власти в Африке: власть против «разумного правления». Общественная мысль в независимой Африке. Москва : Ин-т Африки РАН, 2000.

Мосейко A.H. Идеология в странах Тропической Африки. Mосква : Наука, 1985.

Московичи С. Власть – неизбежный источник отношений между людьми. Психология и психоанализ власти : хрестоматия. Самара : ИД «БАХРАХ», 1999. Т. 1.

Полтораков А.Ю. Приватизация насилия: социополитический контекст. Политика и общество. 2009. No 10.

Реберью М. Колониализм, неоколониализм. 50/50: опыт словаря нового мышления. Москва : Прогресс, 1989.

Савченко И.А., Устинкин С.В., Агеева Н.А. Экспансия капитализма и культурное насилие в веберианских интерпретациях. Власть. 2016. Т. 24. No 11.

Саїд Е. Культура й імперіалізм. Київ : Критика, 2007.

Сидорова Г.М. Армия и общество в Африке: история и современность. Контуры глобальных трансформаций: политика, экономика, право. 2017. Т. 10. No 3.

Тоффлер Э. Метаморфозы власти. Москва : АСТ, 2004.

Фитуни Л.Л., Абрамова И.О. Агрессивные негосударственные участники геостратегического соперничества в «Исламской Африке». Азия и Африка сегодня. 2014. No 12.

Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. Москва : Ad marginem, 1999.

Шульц О.С. «Приватизация» насилия и информационная война в XXI веке. Московский журнал международного права. 2003. No 4 (52).

Alao A. Mugabe and the Politics of Security in Zimbabwe. McGill-Queen's University Press, 2012

Burger J. The Black Man's Burden. Victor Gollancz Ltd, 1943.

Galtung J. Violence, Peace, and Peace Research. Journal of Peace Research. 1969. Vol. 6. No 3.

Klein B.S. Strategic Studies and World Order. The Global Politics of Deterrence. Cambridge University Press, 1994.

Kriger N. Guerrilla Veterans in Post-War Zimbabwe: Symbolic and Violent Politics, 1980–1987. Cambridge : Cambridge University Press, 2003.

Starushenko G. The principle of national self-determination, in Soviet foreign policy. М. : Foreign Languages Publishing House, 1963.

The Road to South African Freedom. Programme of the South African Communist Party. The African Communist. 1963. Vol. 2. No 2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-24

Номер

Розділ

Соціологія