Православна релігійна ідентичність і європейські цінності: за чи проти?
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).195681Ключові слова:
релігійна ідентичність, релігійність, релігійний світогляд, релігійна поведінка, православна релігія, європейські цінностіАнотація
Процеси європейської інтеграції, що відбуваються на різних рівнях і в різних сферах життя, сповнені суперечностей і перешкод. Те, що пов’язує сучасних жителів Європи на рівні масової свідомості, так звані європейські цінності, є предметом бурхливих дискусій. Релігія і релігійні цінно- сті можуть успішно об’єднувати й робити внесок до відчуття загальної колективної ідентичності на різних рівнях. Водночас релігія може призвести – і насправді саме так часто й відбувалося – до жорстоких і кривавих конфліктів. Християнство, яке визначило цивілізаційну ідентичність більшості європейських національних держав, не є монолітним. Православна традиція християнства сприйма- ється елітами й широкою громадськістю в країнах «старої Європи» як досить суперечливе явище. Автор намагається відповісти на дослідницьке питання: чи суперечить християнська православна традиція, що проявляє себе в релігійній ідентичності своїх послідовників, сучасним європейським цінностям і, як наслідок, чи не перешкоджає вона європейській інтеграції?У статті використовується вторинний кількісний аналіз, у рамках якого на прикладі шести країн із переважно православним релігійним профілем робиться спроба верифікувати гіпотезу про взаємозв’язок між православною релігійною ідентичністю і системою європейських цінностей. Попередні результати свідчать про те, що два розглянуті явища не є антиподами, як стверджує широко розповсюджена думка. Православні віруючі відрізняються від невіруючих і прихильників інших конфесій декількома ціннісними установками, причому виявлені відмінності підтверджують наявність у представників домінуючої християнської традиції більш демократичних і європейських цінностей. Зокрема, останні надають сильнішу підтримку демократії, включаючи демократичну політичну систему та громадянську політичну культуру. Православні віруючі дотримуються більш послідовної системи цінностей і світогляду, ніж невіруючі, які в основному демонструють споживчі й егоцентричні погляди.
Посилання
Inglehart R. 1997. Modernization and Postmodernization: Cultural, Economic and Political Change in 43 Societies. Princeton : Princeton University Press.
Joas H. 2009. The Future of Christianity. Sotsiologicheskie issledovaniya, 11: 78–88.
Luckmann T. 2003. Transformations of Religion and Morality in Modern Europe. Social Compass, 50 (3): 275–285.
Marsh C. 2005. Russian Orthodox Christians and Their Orientation toward Church and State. Journal of Church and State, 47: 545–561.
Polak R., Rosta G. Religion and values in Eastern and Central Europe. In: Máté-Tóth A., Rosta G. (eds.) Focus on Religion in Central and Eastern Europe: A Regional View. Berlin, Boston: Walter de Gruyter. P. 33–74.
Pollack D., Müller O., Pickel G. (eds.). 2016. The Social Significance of Religion in the Enlarged Europe: Secularization, Individualization and Pluralization. London, New York : Routledge.
Spohn W. 2009. Europeanization, Religion and Collective Identities in an Enlarging Europe: A Multiple Modernities Perspective. European Journal of Social Theory, 12(3): 358–374.
Sztompka P. 2000. Cultural Trauma. The Other Face of Social Change. European Journal of Social Theory, 3(4): 449–466.
Sutton J. and W. van den Bercken (eds.). 2003. Orthodox Christianity and Contemporary Europe. Leuven : Uitgeverij.
Titarenko L. 2008. On the Shifting Nature of Religion during the Ongoing Post-Communist Transformation in Russia, Belarus and Ukraine. Social Compass, 55(2): 237–254.
Tomka M. 2011. Expanding Religion: Religious Revival in Post-Communist Central and Eastern Europe. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Tomka M. 2006. Is Conventional Sociology of Religion Able to Deal with Differences between Eastern and Western European Developments? Social Compass, 53(2): 251–265.
Treaty of Lisbon http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2007:306: SOM:EN:HTML.
US Department of State. 2018. Report on International Religious Freedom. https://www.state.gov/ reports/2018-report-on-international-religious-freedom/.
Биченко А., Дудар Н. Релігійність українського суспільства: рівень, характер, особливості. Національна безпека і оборона. 2002. No 10. С. 14–21.
Вебер М. Господарська етика світових релігій. Вступ. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. Київ, 1998. С. 397–436.
Віллем Ж.-П. Європа та релігії. Ставки ХХІ століття. Київ : Дух і Літера, 2006. 331 с.
Дудар Н., Шангіна Л. Віра й релігія в житті українців. Національна безпека. 2000. No 10. С. 83–98.
Дудар Н., Шангіна Л. Релігія і церква в суспільному житті України. Національна безпека і оборона. 2002. No 10. С. 6–13.
Єленський В.Є. Релігія після комунізму. Релігійно-соціальні зміни в процесі трансформації центрально- та східноєвропейських суспільств – фокус на Україні. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. 419 с.
Єнін М. Ідеологічні трансформації в суспільстві другого Модерну. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. Серія «Соціологія» : збірник наукових праць ДонДУУ. Донецьк, 2012. Т. XIII. Вип. 217. С. 165–171.
Кутуєв П.В. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології : монографія. Херсон : Гельветика, 2016.
Міщенко М. Особливості сприйняття ідеологем прихильниками різних політичних течій. Соціоло- гія: теорія, методи, маркетинг. 2017. No 3. С. 89–101.
Паращевін М. Вплив релігійності на поширеність цінності традиціоналізму. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. No 3.
Рязанова Л. Релігійний ренесанс: спроба соціологічної діагностики. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. No 4. С. 114–125.
Сідоркіна О.М. Релігійна свідомість в Україні у системі сучасних суспільних трансформацій. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Філософія. Культурологія» : збір- ник наукових праць. Київ : Вид-во Національного авіаційного університету «НАУ-друк», 2009. No 1 (9). С. 178–181.
