ОБҐРУНТУВАННЯ ЛЕГІТИМНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ У ЛІБЕРАЛЬНІЙ, РЕСПУБЛІКАНСЬКІЙ ТА ДИСКУРСИВНІЙ ТРАДИЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2018.3(39).193615Ключові слова:
публічна влада, легітимність публічної влади, лібералізм, республіканська традиція, дискурсивний підхід, комунікаціяАнотація
У статті досліджується проблема легітимності публічної влади. Визначено особливості розуміння феномена публічності, публічного простору у ліберальній, республіканській та дискурсивній традиціях. Увагу зосереджено на підходах Ф. Гаєка, Дж. Ролза (ліберальна традиція), Г. Арендт (республіканська традиція), Ю. Габермаса (дискурсивна традиція). Відзначено специфіку обґрунтування легітимності публічної влади у кожній із цих традицій.Посилання
Арендт Г. Становище людини. Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1999. 254 с.
Блум Г. Західний канон: книги на тлі епох. Київ: Факт, 2007. 720 с.
Бодрунова С. Концепции публичной сферы и медиакратическая теория: поиск точек соприкосновения. Журнал социологии и социальной антропологии. 2011. No 1. С. 110–132.
Вахштайн В., Вайзер Т. Сообщества и коммуникация: трансформация социальных механизмов формирования солидарности. Москва, 2016. 86 с.
Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство. Львів: Літопис, 2000. 318 с.
Габермас Ю. Три нормативні моделі демократії // Демократія: Антологія / Упоряд. О. Проценко. Київ: Смолоскип, 2005. С. 364–371
Габермас Ю. Залучення іншого. Студії з політичної теорії. Львів: Астролябія, 2006. 416 с.
Гаєк Ф. Принципи ліберального соціального порядку // Лібералізм:Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ: Смолоскип, 2002. С. 19–32.
Данте. Божественна комедія. Харків: Фоліо, 2001. 608 с. URL: http://www.ae-lib.org.ua/texts/dante__divina_comedia__ua.htm#2-16
Зекрист Р. Концепция власти Мишеля Фуко. Известия Уральсткого федерального университета. Серия 3. Общественные науки. Екатеринбург, 2012. Том 103. No 2. С. 40–43. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/20938/1/iuro-2012-103-04.pdf
Канетті Е. Маса і влада. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2001. 416 с.
Кант И. «Ответ на вопрос «Что такое Просвещение?». Государство. Общество. Управление. Москва: Альпина Паблишер, 2013. С. 501–509.
Кобець Р. Публічне, приватне в політичному дискурсі сучасної України. Національна ідентичність і громадянське суспільство. Київ: Дух і Літера. 2015. С. 354.
Рікер П. Навколо політики. Київ: «Д.Л.», 1995. 334 с.
Ролз Дж. Справедливість як чесність // Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ: Смолоскип, 2002. С. 779–801.
Фуко М. Интеллектуал и власть: Избранны политически статьи, выступления и интервью. Москва: Праксис, 2002. 384 с.
Хархордин О. Что такое республиканская традиция?: Стенограмма лекции. URL: http://polit.ru/article/2007/12/27/respublica/
Шекспір В. Твори в шести томах: Том 5. / переклад з англійської, за участю Віктора Гуменюка. Київ: Дніпро, 1986. С. 344-415. URL: http://ae-lib.org.ua/texts/shakespeare__macbeth__ua.htm.
Ackerman B. Social Justice in the Liberal State. New Haven: Yale Univ. Press, 1980. 392 с.
Benhabib S. Models of Public Space: Hannah Arendt, the Liberal Tradition and Jürgen Habermas //Situating the Self: Gender, Community and Postmodernism in Contemporary Ethics. Cambridge, England, 1992. Р. 89–120.
