РОЗКОЛОТЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОПОЗИЦІЇ ДО ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТЕРМІНА

Автор(и)

  • Д. О. Попков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2018.3(39).193609

Ключові слова:

гетерогенне суспільство, фрагментація, ідентичність, суспільний сегмент, розпад держави

Анотація

Аналізуються визначення дестабілізації гетерогенного суспільства у науковій літературі.  За допомогою звернення до суміжних та синонімічних наукових визначень та побудови динамічної схеми з’ясовується атрибут суспільства у стані розколу. Обґрунтовується критерій застосування терміна в контексті загрози цілісності політичної організації суспільства. Пропонується розмежування змісту стадії «суспільного розколу» зі структурною характеристикою суспільства як неоднорідної системи та стадією «суспільного розділу».

Біографія автора

Д. О. Попков, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

аспірант кафедри політології

Посилання

Попков Д.О. Актуалізація концепції соціальних розмежувань Ст. Роккана та С. Ліпсета в контексті сецесійних загроз. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць. Київ. 2018. No 2 (38). С. 34–39.

Попков Д.О. Від суспільного розколу до загроз цілісності держави. Актуальные научные исследования в современном мире: материалы ХХХIV междунар. науч.конф. (г. Переяслав-Хмельницкий, 27.02.2018 г.). Переяслав-Хмельницкий, 2018, С. 108–117.

Guelke A. Politics in deeply divided societies. Cambridge, Maiden: Polity press, 2012. 184 р.

Lustick I. Stability in deeply divided societies: Consociationalism versus control. World politics. Baltimore. MD. 1979. Vol. 31. Iss. 03. Р. 325–344.

Кудряшова И.В. Как обустроить разделенные обществах. Политическая наука. 2016. No 1. С. 15–33.

Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: Сравнительное исследование. Москва: Аспект Пресс, 1997. 287 с.

Попков Д.О. Неоднорідність як атрибут сучасного суспільства. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології». 2017. Вип. 32. С. 27–34.

Redhead M. Making the past useful for a pluralistic present: Taylor, Arendt, and a problem for historical reasoning. American journal of political science. Hoboken, NJ, 2002. Vol. 46, N 4. Р. 803–818.

Lerner H. Making constitutions in deeply divided society. N.Y.: Cambridge univ. рress. 2011. 272 р.

Chandra K. Why ethnic parties succeed: Patronage and ethnic headcounts in India. Cambridge: Cambridge univ. рress. 2004. 368 р.

Birnir J. Ethnicity and electoral politics. Cambridge: Cambridge univ. рress. 2007. 279 р.

Панов П.В. Институциональная устойчивость фрагментированных политий. Политическая наука / РАН. ИНИОН. М. 2012. No 3.

Powell G. Social fragmentation and political hostility: An Austrian case study. Stanford, CA: Stanford univ. рress. 1970. 207 р.

Sartori G. Parties and party systems: A framework for analysis. Colchester: ECPR Press. 2005. 342 р.

Сокирка Ю. Теоретико-методологічні основи аналізу соціополітичного поділу: поняття і види. Освіта регіону. 2009. No 3. С. 20–24.

Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Київ: Основи, 2000. 239 с.

Шмитт К. Понятие политического. Вопросы социологии. 1992. No 1. С. 37–67.

Енциклопедія постмодернізму / [наук. ред. О. Шевченко]. Київ: Основи, 2003. 503 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-01

Номер

Розділ

Політологія