«ДАМОКЛІВ МЕЧ» ВЛАДИ: ЧИННИКИ ЛЕГІТИМНОСТІ В АНТИЧНИХ АФІНАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2018.2(38).152902Ключові слова:
легітимність влади, Перикл, авторитет, остракізм, делегітимація, демократіяАнотація
Статтю присвячено дослідженню чинників легітимності влади у Стародавньому світі. Легітимність – це «Дамоклів меч» влади епохи Античності. Сумніви громадян щодо легітимності влади спричиняють її втрату. Обґрунтування авторитету влади, права на владу та чинників її визнання стає однією з центральних проблем для античної філософії та політики. Виокремлено чинники легітимності влади монархії (релігія, традиційне панування), аристократії (знатне походження, військові перемоги), тиранії (харизматична легітимність особистісної влади), демосу (колективна легітимність, раціоналізм). Інтерпретовано «остракізм» як наочний результат процесу делегітимації влади. Відзначено особливості реформ Перикла, в основі яких раціональна організація влади, введення оплати за працю задля суспільної користі («містофорія»), демократія.Посилання
Арендт Х. Vita Activa, или О деятельной жизни / пер. с нем. и англ. В. Бибихина; под ред. Д. Носова. СПб.: Алетейя, 2000. 437 с.
Арендт Г. Між минулим і майбутнім / пер. з англ. Вілен Черняк. К.: Дух і Літера, 2002. 321 с. 3. Арістотель. Природа людини і форми державного устрою Демократія: Антологія. К.: Смолоскип, 2005. С. 220–230.
Бистрицький Є. Державотворення: шляхи легітимації. Українська державність у XX столітті. К.: Політична думка, 1996. С. 320–348. URL: http://bystrytsky.org/derzhukr.htm.
Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. / пер. з нім. О. Погорілий. К: Основи. К., 1998. 534 с. URL: http://litopys.org.ua/weber/wbs07.htm.
Девис Дж. К. Демократия и классическая Греция / Дж. К. Девис. Пер. с англ. Н.Н. Трубниковой; под редакцией И.А. Оказова. «Российская политическая энциклопедия», 2004. 295 с.
Дейвіс Норман. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006. 1464 с.
Калдор М. Новые и старые войны: организованное насилие в глобальную эпоху. М.: Изд-во Института Гайдара, 2015. 416 с.
Кобець Р.П. Публічне та приватне в політичному дискурсі сучасної України. Є Бистрицький, С. Пролєєв, О. Білий, С. Лозниця, Р. Зимовець, Р.Кобець Національна ідентичність і громадянське суспільство. К.: Дух і Літера. 2015. С. 353–432.
Перикл. Афінська демократія. Перикл. Демократія: Антологія. К.: Смолоскип, 2005. С. 220–230.
Сарторі Дж. Основи теорії демократії: народ і врядування. Демократія: Антологія. К.: Смолоскип, 2005. С. 25–40, С. 33
Себайн Джордж Г. Історія політичної думки. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л.: пер. з англ. К.: Основи, 1997. 838 с.
Суриков И.Е. Аристократия и демос: политическая элита архаических и классических Афин. Фонд Содействия Образованию и Науке, 2009. 256 с.
Рікер П. Право і справедливість. Пер. із фр. К.: Дух і літера, 2002. 216 с.
