СПРОБА АНАЛІЗУ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ В ПЛОЩИНІ ТРАВМАТИЧНИХ ТЕОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2017.1/2(33/34).152498Ключові слова:
соціальний конфлікт, військовий конфлікт, культурна травмаАнотація
У статті пропонується новий погляд на військовий конфлікт – із точки зору перспективи культурної травми. Описано різні підходи до визначення соціального конфлікту, проаналізовано поняття військового конфлікту та сучасного його прояву – гібридних війн, розглянуто дослідження конфлікту на Донбасі. Теорія культурної травми представлена в натуралістичному, психоаналітичному та конструктивістському напрямках, надано розвиток поняття через його зв’язок із колективною пам’яттю. Використані підходи фокусуються у вивченні військового конфлікту на ознаки, що притаманні гібридній війні. Військовий конфлікт описаний як дискурсивна практика в публічному просторі, через яку відбувається артикуляція, обговорення та рефлексія травматичної події, осмислюється і колективна ідентичність. Запропонований підхід дозволяє в подальших дослідженнях покращити емпіричну операціоналізацію поняття військового конфлікту.Посилання
Аєрман Р. Социальная теория и травма. Социологическое обозрение. 2013. No 1. С. 121–138.
Аарленд-Тард А. Теория культурной травмы (опыт Эстонии). Социологические исследования. 2004. No 10. С. 63–72.
Александер Дж. Культурная травма и коллективная идентичность. Социологический журнал. 2012. No 3. С. 6–40.
Білецька Т. Соціально-політичні конфлікти: історико-методологічний аспект. Соціальні виміри суспільства. 2006. No 9. С. 194–202.
Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання. Львів: ВСЛ, 2015. 416 с.
Горностай П. Колективна травма та групова ідентичність. Проблема цілісності суспільства, групи та особистості. К., 2012. С. 89–95. URL: http://gorn.kiev.ua/publ81.htm.
Данилова Н. Конструирование военного синдрома: «вьетнамский» и «афганский» синдром. Мири война: культруные контексты социальной агрессии. М.: ИВИ РАН, 2005. С. 231–249.
Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. К.: Часопис «Критика», 2008. 154 с.
Карут К. Травма, время и история. Травма: пункты: Сборник статей. М.: Новое литературное обозрение, 2009. С. 561.
Консолідація українського суспільства: шляхи, виклики, перспективи: Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії (Київ, 16 грудня 2016р.) URL: http://old.razumkov.org.ua/upload/Identi-2016.pdf.
Сантнер Е. История по ту сторону принципа наслаждения: размышление о репрезентации травмы. Травма: пункты: Сборник статей. М.: Новое литературное обозрение, 2009. С. 389.
Сушій О. Проблема колективної травми в українському соціумі та пошук стратегій її опанування. ІПшУНД ім. І.Ф.Кураса НАН України. Наукові записки. 2014. No 6(74). С.18.
Требін М. Соціологія війни: український контекст. Соціологічні дослідження сучасного суспіль- ства: методологія, теорія, методи. 2015. No 114. С. 30.
Фрейд З. Печаль и меланхолія. Психология эмоций. Тексты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 288 с.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. СПБ: «АСТ», 2014. 576 с.16. Хобта С. Соціологія війни як завдання української соціології. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2016. No 5(302). С. 126.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Львів: Кальварія, 2003. 543 c.
Яницкий О. Современные войны: взгляд соціолога. Дискуссия. Полемика. 2015. No 5. С. 156. 19. Cultural trauma and collective identity / J. Alexander, R. Aerman, B. Gisen, N. Smalser, P. Sztompka. Berkley, Los Angeles, London: University of California press, 2004. 326 p.
