ЕТНОПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ У ВЗАЄМОДІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН І СПОРІДНЕНИХ ЇМ ДЕРЖАВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2017.1/2(33/34).140703Ключові слова:
національна меншина, споріднена держава, поліетнічна держава, іредентизм, етнополітичний ризикАнотація
У статті досліджено етнополітичні ризики, які виникають у процесі взаємодії національних меншин і споріднених держав. Доведено, що етнополітичні ризики зумовлені такими взаємопов’язаними чинниками, як низький статус меншини в державі проживання і існування проекту «Великої держави», які стимулюють споріднену державу до реалізації політики іредентизму. Проаналізовано ризики для всіх учасників іредентистського конфлікту: національної меншини, спорідненої держави, поліетнічної держави.Посилання
Євтух В.Б. Етнічність: енциклопедичний довідник / Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. К.: Фенікс, 2012. 396 с.
Кимлика У. Современная политическая философия: введение / пер. с англ. С. Моисеева; Гос. Ун-т – Высшая школа экономики. М.: Изд. Дом Гос. Ун-та – Высшей школы экономики, 2010. 592 с. (Полит. теория).
Халавка Т. Визначення дефініції «національна меншина» як об’єкта державної етнонаціональної політики. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 4(43). С. 104.
Saideman S.M., Ayres Y.R. Determining the Causes of Irredentism: Logit Analyses of Minorities of Risk Data from the 1980s and 1990s. The Journal of Politics. 2000. Vol. 62, No 4. P. 1126–1144.
Больцанские рекомендации о национальных меньшинствах в межгосударственных отношениях и пояснительная записка 20 июня 2008 г. / Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. URL: http://www.osce.org/ru/hcnm/33634?download=true.
Разделённость этноса: концепции, проблемы, подходы. Латинская Америка. 2000. No 6. С. 58.
Аклаев А. Этнополитическая конфликтология: Анализ и менеджмент. М.: Дело, 2005. 472 с.
Landau J. The Ups and Downs of Irredentism: The Case of Turkey (Chapter 6) / Chazan N. (ed.) Irredentism and International Politics. Boulder, 1991. P. 81.
Landau J.М. Pan-Turkism: From Irredentism to Cooperation. Bloomington: Indiana University Press, 1995. 275 р.
Yagcioglu D. Irredentism: An Inevitable Tendency of Ethnic Nationalism. Regime to access: http://www. academia.edu/1029408/Irredentism_An_Inevitable_Tendency_of_Ethnic_Nationalism.
Котигоренко В. Ризики для держави в контексті етнополітичних загроз соціальній стабільності. Віче. 2008. No 19 (жовтень). URL: http://veche.kiev.ua/journal/1140/.
Терес Н. Етнополітичний простір сучасної України: нові виклики і проблеми (2005–2010 рр.). Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 34. С. 97.
Программа ЛДПР. России пора строить русский дом. URL: http://ldpr.ru/Program_LDPR/russia_ should_build_a_ russian_house_2015/.
Полянська Я. Мовне питання: чи виходить домовитись із Угорщиною? 20 жовтня 2017. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28806674.html.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин? 26 вересня 2017. URL: https://www.slovoidilo.ua/2017/09/26/infografika/polityka/skilky-ditej-ukrayini-navchayutsya-mo- vamy-naczionalnyx-menshyn.
Кралюк П. Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»? 15 жовтня 2017. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28794884.html.
Потенціальні загрози регіонального сепаратизму в Україні. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1478/.
Кривицька О.В. Демаркаційні лінії в етнополітичному просторі України. К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2015. 328 с.
Рябінін Є. Механізми попередження етносепаратистських конфліктів. Політикус. 2016. No 1. С. 247–251.
