ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СЛОВАЧЧИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.2(58).285607Ключові слова:
Словацька Республіка, зовнішня політика, світова політика, міжнародні відносини, глобалізація, міжнародні організації, процес вступуАнотація
У цій статті автор розглядає основні періоди зовнішньої політики Словаччини в контексті глобалізації. Можна виділити три основні напрямки: період становлення незалежної зовнішньої політики Словаччини та включення Словацької Республіки до числа ненадійних партнерів, а потім період набуття довіри за кордоном і прогрес, який призвів до приєднання Словаччини до євроатлантичних структур. Основною метою статті було проаналізувати зовнішню політику Словацької Республіки під впливом процесів глобалізації від її заснування до формування другого уряду Роберта Фіцо. Автор визначив поняття глобалізації на основі наукової літератури. Порушено питання, чи мав цей процес подальший вплив на зовнішню політику Словацької Республіки. Беззаперечно, що Словаччина стала частиною глобалізованого світу, оскільки вона стала структурним елементом міжнародних структур, а отже, глобалізація впливає на всі аспекти життя в країні, в тому числі і на зовнішню політику. Під цей факт скоригована не лише робота зовнішньополітичних відомств і політиків, а й зовнішньополітичні пріоритети країни. Це зумовлено створенням зрозумілої, ціннісної, активної та відповідальної зовнішньої політики, яка зміцнила позиції Словацької Республіки на світовій арені. Незважаючи на початкову невдачу зовнішньої політики до 1998 року, негативну тенденцію було переломлено після зміни уряду Мікулаша Дзурінди, і відтоді словацька дипломатична служба постійно успішна. Він суттєво вплинув і створив успішне середовище світової політики. Автор представляє сучасні глобальні загрози та виклики, які мають відігравати вирішальну роль у зовнішній політиці. Сюди входять питання міжнародного тероризму, занепаду націй, глобальної бідності, глобальних епідемій та зміни клімату. Словацька Республіка як зріла демократія та країначлен великих міжнародних організацій повинна бути залучена до вирішення цих проблем, тому що в сучасному глобалізованому світі недостатньо просто підтримувати позицію нації, але кожна нація повинна мати інтерес і намір і далі зміцнювати своє положення.
Посилання
Аktuality.sk. Lajčák: Mať vo vláde SNS, to je ako mať železnú guľu priviazanú k nohe . Žilina: Azet.sk, 2010. URL: https://www.aktuality.sk/clanok/173575/lajcak-mat-vo-vlade-sns-to-je-ako-mat-zeleznugulu-priviazanu-k-nohe/
Bilčík V. Integrácia SR do Európskej únie. In Kollár, M., Mesežnikov, G. (ed.) Slovensko 2001. Súhrnná správa o stave spoločnosti. Bratislava: Inštitút pre verejné otázky, 2001 s. 351 – 365.
Bystrický Ľ. Základy diplomacie. Bratislava: Dilema, 2000. 159 s.
Duleba A., Lukáč P., Wlachovský M. Zahraničná politika Slovenskej republiky – východiská, stav a perspektívy. Bratislava: Výskumné centrum Slovenskej spoločnosti pre zahraničnú politiku, 1998. 63 s.
Figeľ J. , Adamiš M. Slovensko na ceste do Európskej únie. Kapitoly a súvislosti. Bratislava: Zastúpenie Európskej komisie v SR, 2004. 207 s.
Lukášek L. Visegrádska skupina a její vývoj v letech 1991-2004. Praha: Karolinum, 2010. 168 s.
Murad S. Zahraniční politika Slovenské republiky jako faktor konsolidace demokracie na Slovensku. Brno: Vydavateľstvo L. Marek, 2007. 112 s.
Samson I. Die Slowakei zwischen Annäherug an Moskau und Streben nach Westintegration. Köln: Bundesinstitut für ostwissenschaftliche und internationale Studien, 1997. 42 s
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
