ЧИННИКИ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ (НЕ)УЧАСТІ ГРОМАДЯН В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ

Автор(и)

  • Я. О. Мущенко Національний університет «Львівська політехніка», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.1(57).280809

Ключові слова:

модель раціонального вибору, електоральна участь, електоральна поведінка, вибори, голосування, змінні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню чинників електоральної (не)участі громадян в контексті теорії раціонального вибору. Основну увагу автор звертає на змінні, які дають змогу обрахувати потенційну результативність голосування для конкретного виборця, що включають ймовірність вирішального голосу виборця, переваги від голосування, втрати від голосування. Автор наголошує на тому, що згідно з теорією раціонального вибору громадяни здійснюють прості калькуляції, щоб визначити, чи доцільно голосувати, враховуючи вищезазначені змінні. Відповідно до моделі раціонального вибору для переважної більшості громадян голосування є цілком нераціональним, оскільки вага одного голосу виборця – незначна, вигоди від голосування – мізерні, затрати – доволі значні. Однак більшість виборців витрачають ресурси, щоб з’явитися на виборчій дільниці в день голосування та віддати власний один голос за бажаного кандидата. В такому випадку виникає парадокс голосування та виявляються обмеження теорії раціонального вибору. Автор зазначає, що науковою спільнотою було представлено декілька доповнень або варіацій теорії. Зокрема, серед них позитивне рішення голосувати пояснюється прагненням підтримати функціонування демократичних процесів; почуттям громадянського обов’язку; бажанням мінімізувати максимальні втрати; вірою у вирішальний голос виборця; мобілізаційними зусиллями політиків; мізерними затратами для виборця; переконанням, що обрахунки – недоцільні. Кожне доповнення характеризується як перевагами для розуміння електоральної поведінки в контексті теорії, так і недоліками, що часто зводяться до ігнорування основоположних змінних теорії та відведення психоемоційному чиннику винятково чільного місця. Автор зазначає, що переоцінка першопочаткових значень теорії, а саме ймовірності того, що голос виборця стане вирішальним, та вартості витрачених ресурсів виборця, може призвести до цілковито нового трактування теорії та нових наукових результатів.

Біографія автора

Я. О. Мущенко, Національний університет «Львівська політехніка»

аспірантка 1-го курсу кафедри політології та міжнародних відносин

Посилання

Aldrich J. H. Rational choice and turnout. American Journal of Political Science. 1993. Vol. 37, P. 246–278.

Barry B. Sociologists, Economists and Democracy. University of Chicago Press; revised edition, 1988. 212 p.

Blais A. The Motivation to Vote: Explaining Electoral Participation. Vancouver: University of British Columbia Press, 2020. 156 p.

Downs A. An economic theory of democracy. NY: Harper and Row, 1957. 320 p.

Ferejohn J., Fiorina M. The Paradox of Not Voting: A Decision Theoretic Analysis. The American political science review. 1974. Vol. 68 (2), P. 525–536.

Green D. P., Shapiro I. Pathologies of rational choice theory: A critique of applications in political science. New Haven, CT: Yale University Press, 1996. 254 p.

Niemi R. G., Whitten G., Franklin M. N. Constituency characteristics, individual characteristics, and tactical voting in the 1987 British general election. British Journal of Political Science. 1992. Vol. 22, P. 229–254.

Rae D. The Political Consequences of Electoral Laws. New Haven, CT: Yale University Press, (1967) 1971. 203 p.

Riker W., Ordeshook P. A theory of the calculus of voting. American Political Science Review. 1968. Vol. 62, P. 25–43.

Uhlaner C., Cain B., Kiewiet D. Political participation of ethnic minorities in the 1980s. Political Behavior. 1989. Vol, 11, P. 195–231.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-31

Номер

Розділ

Політологія