ВИБОРИ ЯК СПОСІБ ЛЕГІТИМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • А. В. Багінський Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine
  • О. Северинчик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine
  • В. Коломієць Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2023.1(57).280785

Ключові слова:

демократія; державна влада; легітимність; вибори; легітимація; довіра громадян; нестабільність; правова держава

Анотація

У статті розглядається феномен легітимності політичної влади, її ознаки та фактори, які можуть впливати на неї. Детально розглянуто процес виборів як елемент політичної діяльності, проаналізовано внесок виборів у демократичне врядування. Представлено приклади того, як працюють вибори, та якій це має вплив на легітимацію влади у нестабільних суспільствах та роль міжнародних акторів у цьому процесі, йдеться про вибори як одну з найпоширеніших систем легітимації влади. У сучасному світі багато країн зіштовхуються з різними формами політичної нестабільності, таких як масові протести, економічні кризи, війни та конфлікти, корупція та політичне насильство. У цих умовах вибори стають важливим засобом легітимації політичної влади, оскільки вони дозволяють громадянам обрати своїх представників і визначити напрямок розвитку країни. Вибори також є механізмом зміни влади та розвитку демократії в країні. Крім того, вибори в умовах нестабільності можуть стати об'єктом маніпуляцій та зловживань з боку політичних сил, що може підірвати довіру громадян до виборчого процесу та легітимності політичної влади. Вибори можуть розглядатися як боротьба ідеологій, як процес заміни елементів структури, а також як комунікаційний процес. Участь у виборах може позитивно вплинути на самооцінку та самоповагу виборців, а також задовольнити їх потребу відчуття причетності до політичної спільноти. Незалежно від результатів голосування, участь у виборах є проявом людського прагнення до особистої реалізації. Голосування є механізмом, який дозволяє народу делегувати свої повноваження народним обранцям, які керують країною в рамках своєї політичної програми. Загалом вибори можуть бути ефективним способом легітимації політичної влади в умовах нестабільності, але тільки за умови, що вони відбуваються відповідно до принципів демократії та прозорості, та не піддаються маніпуляціям інтересів окремих політичних груп.

Біографії авторів

А. В. Багінський, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри соціології

О. Северинчик, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

старший викладач кафедри соціології

В. Коломієць, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

студентка кафедри соціології

Посилання

Вебер M. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / пер. з нім. О. Погорілий. Київ: Основи, 1998. 534 с.

Загальна декларація прав людини : від 10.12.1948 р. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 28.12.2022).

Кравченко Т. Правова сутність легітимності державної влади. Науковий вісник публічного та приватного права. 2018. Т. 6, №1. С. 29–34. URL: https://europub.co.uk/articles/-A-588632Т (дата звернення: 28.12.2022).

Політична леґітимація і насильство. Круглий стіл «Філософської думки». / С. Пролеєв та ін. Філософська думка. 2013. № 2. С. 5–59. URL: https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/208 (дата звернення: 28.12.2022).

Політологічний енциклопедичний словник / ред.: Ю. Шемшученко, В. Бабкіна. Київ: "Генеза", 1997. 400 с.

Скрипник О. Ефективність влади після виборів. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. ІФ Кураса НАН України. 2010. №6. С. 332–341.URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/skrypnyk_efektyvnist.pdf (дата звернення: 28.12.2022).

Стрелков В. Технології легітимації й делегітимації президентської влади в політичному процесі україни.: дис. д-ра філософії в галузі політології: 052. Луцьк, 2021. 233 с. URL: http://ra.vnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/Strelkov-Dysertatsiya.pdf (дата звернення: 28.12.2022).

Цокур Є. Легітимність політичної влади в Україні у контексті революції гідності. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2014. Т. 18, № 25. С.154–160.

Berger P., Luckmann T. The social construction of reality. A treatise in the sociology of Knowledge. NY: Doubleday, 1983.

Dunn J. Democracy: A History. NY: Atlantic Monthly Press, 2006. 248 p.

Election fairness and government legitimacy in Afghanistan./ E.Berman et al. Journal of Economic Behavior & Organization. 2019. Vol. 168, no. 12. P. 292–317. URL: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2019.10.011 (date of access: 28.12.2022).

Fromm E. Über den Ungehorsam und andere Essays. Editorische Anmerkungen von Rainer Funk. München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1985.

Greene A. Consent and Political Legitimacy. Oxword Studies in Political Philosophy. 2016. Vol. 2, no.3. P. 71–97.

Jaspers K. Vom Ursprung und Ziel der Geschichte. München/Zürich : R, Piper & Co. Verlag., 1949.

Kaplan T. Democracy: A World History. Oxford: Oxford University Press, 2014. 176 p.

Kneip S., Merkel W. Garantieren Wahlen demokratische Legitimität?. Aus Politik und Zeitgeschichte. 2017. Vol.67, no.38/39. P. 18–24. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/170680/1/f-20803-Volltext-Kneip-et_al-Wahlen-v3.pdf (date of access: 28.12.2022).

Lemke M. Legimation. Staatslexokon online. URL: https://www.staatslexikon-online.de/Lexikon/Legitimation (date of access: 28.12.2022).

Levi M., Sacks A., Tyler T. Conceptualizing legitimacy, measuring legitimating beliefs. American behavioral scientist. 2009. Vol. 53, no. 3. P. 354–375. URL: https://doi.org/10.1177/0002764209338797(date of access: 28.12.2022).

Lierl M. Elections and Government Legitimacy in Fragile States. GIGA Focus. 2021. 7. URL: https://www.giga-hamburg.de/en/publications/giga-focus/elections-and-government-legitimacy-infragile-states (date of access: 28.12.2022).

Losers' consent: Elections and democratic legitimacy/ С.Anderson et al. Oxford: Oxford University Press, 2005. 240 p.

Mcloughin C. When does service delivery improve the legitimacy of a fragile or conflict-affected state?. Governance. 2015. Vol. 28, no. 3. P. 341–356.

Scharpf W. F. Demokratie in der transnationalen Politik. Max Planck-Institut für Gesellschaftsforschung. Working Paper Köln. 1996. Vol. 96, no. 3.

Schmelzle C., Stollenwerk E. Virtuous or vicious circle? Governance effectiveness and legitimacy in areas of limited statehood. Ournal of intervention and statebuilding. 2018. Vol.12, no. 4. P. 449–467. URL: http://www.mendeley.com/catalogue/eaea80a5-192c-37f3-beb0-2bb5aa01fcf3 (date of access: 28.12.2022).

Schmidt M. G. Demokratietheorien. Opladen : Leske + Budrich, 2000.

Tsokur Y.G. Вибори у сучасному світі:збереження демократії чи прикриття їїї руйнації?. Політичне життя. 2017. №1-2. С. 4–8. URL: http://jpl.donnu.edu.ua/article/view/3998 (дата звернення: 28.12.2022).

Van Reybrouck D. Gegen Wahlen:WARUM ABSTIMMEN NICHT DEMOKRATISCH IST/ trans. from Niderlandisch by A. Braun. Göttingen: Wallstein Verlag, 2016. 200 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-31

Номер

Розділ

Політологія