ГЕНЕЗА РАКЕТНО-ЯДЕРНИХ ПРОГРАМ США

Автор(и)

  • В. В. Мироненко Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, United Arab Emirates

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.4(56).269610

Ключові слова:

ракетно-ядерна програма, міжнародна безпека, міжнародна політика, «холодна війна», національна безпека

Анотація

У статті досліджено основні етапи розвитку ракетно-ядерних програм Сполучених Штатів Америки з моменту їх розробки і по сучасний період. Під час дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, також логічні методи та емпіричні методи. Зокрема використано історичні методи наукового пізнання, порівняльні методи, методи дедукції та індукції, здійснено історичну реконструкцію та аналітичну інтерпритацію розвитку ракетно-ядерних програм США. Представлені головні чинники, які впливали на особливості різних етапів формування та розвитку ракетно-ядерних програм у різноманітні періоди правління республіканців і демократів. Показано основні характеристики етапів розвитку ракетно-ядерних програм у північноамериканських воєнних доктринах за періоди домінування різноманітних політичних ідеологій. Особливу увагу акцентовано на періодах президенства президентів Демократичної і Республіканської партій, відмінності у розвитку цих прогам. У статті обгрунтовано, що розвиток американських ракетно-ядерних програм є складною і важливою науковою проблемою з огляду на присутність у США статусу найбільш потужної держави у світовій політиці. Обгрунтовано, що даний фактор є одним з основних причин впливовості у світових політичних процесах в умовах постбіполярного розвитку міжнародних відносин. Доведено, що динаміка розвитку ракетно-ядерних програм США проходила під впливом безпекових чинників, які формувалися у процесі загострення міжнародних відносин із державами, що мають ядерний потенціал, намагаються впливати на світову політику, а також в умовах посилення боротьби з міжнародним тероризмом. Показано, що на сучасному етапі, у порівнянні з початковим періодом, критерій стримування є основоположним у ракетно-ядерній політичній доктрині США, з причин докорінної трансформації американської воєнної доктрини.

Біографія автора

В. В. Мироненко, Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

кандидат технічних наук

Посилання

The Oxford English Dictionary. URL: http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/coerce

Фененко А.В. Эволюция теории ядерного сдерживания в США в годы холодной войны. Вестник СПбГУ. Международные отношения. 2020. Т. 13. Вып. 1. С. 111–135.

Щекин А.С. Формирование национальных систем ядерного сдерживания СССР и США в 1940-50-е годы. Вопросы студенческой науки. Вып. № 3 (55). 2021. С. 218–229.

Буденный А.А. НАТО и военно-политическая независимость Западной Европы. США и Канада: экономика, политика и культура, издательство «Наука». 2018. № 4. С. 98–105.

Колов С. Родной брат «Суперкрепости». В-50 и его модификации. Крылья Родины. 1999. № 8, 9.

Батюк В.И. Начало советско-американской ядерной гонки (1945-1949 годы). Новая и новейшая история. 2016. № 6. С. 66–77.

Lonnquest J., Winkler D. To Defend and Deter: the Legacy of the United States Cold War Missile Program. Rock Island (Ill.). Defense Publishing Services. 1996. 608 p.

Haynes J., Klehr H. Venona. Decoding Soviet Espionage in America. New Haven. 1999. 496 p.

National Security Act of 1947. URL: http://www.nationalmuseum.af.mil/factsheets/factsheet.asp?id=1845

Putnam R.D. Diplomacy and domestic politics: the logic of two-level games. International Organization 42, 3, Summer 1988. P. 427–460.

Рожановская Н.К. Ядерная политика США и СССР в 1945-1954 гг. Вестник Томского государственного университета. 2010. № 333. С. 78–81.

Веселов В.А. Ядерный фактор в мировой политике: структура и содержание. Вестник Московского университета. Серия 25: Международные отношения и мировая политика. 2010. № 1. С. 68–90.

Бужинский Е.П., Веселов В.А. Ядерная политика США в XXI веке: преемственность и различия в подходах администраций Дж. Буша-мл., Б. Обамы и Д. Трампа. Вестник Московского университета. Серия 25. Международные отношения и мировая политика. 2018. Т. 10. № 3. С. 3–47.

Заява директора Держдепартаменту США з питань політичного планування Дж. Саллівана на прес-конференції в Білому домі. 2013. 15 січня URL: http://www. novostimira.com.ua/news_40444.html

Николаев С. США грозят странам-изгоям ударом возмездия. Утро.ru. 2010. URL: http://www.utro.ru/articles/2010/04/06/885946.shtml

Соболєв А.А. Стратегічні наступальні озброєння: чинник стримування чи геополітичного впливу? Стратегічні пріоритети. 2013. № 4. С. 165–175.

Веселов В.А. Противоспутниковое оружие и стратегическая стабильность. М.: Ленанд. 2018. 104 с.

Васильев С.В., Кузнецов А.А. Роль глобальной противоракетной обороны в геополитике США: эволюция построения и логика развертывания. Геополитика и безопасность. 2017. № 1. С. 48–57.

Nuclear Posture Review Report. Department of Defense. 2010. April 6. P. 1–49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-21

Номер

Розділ

Політологія