ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ «ВІЧНОЗЕЛЕНИМ» ПАТЕНТАМ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ СФЕРІ

Анотація

Насамперед під час опрацювання теми щодо стану прав інтелектуальної власності у фармацевтичній сфері було проаналізовано доповідь Єврокомісії про ситуацію із захистом інтелектуальної власності у третіх країнах, на основі якої відокремлено найбільш поширені проблеми. До розгляду та дослідження взято проблему «вічнозелених» патентів, що є характерною для України. У ході роботи наведено визначення термінів «оригінальний лікарський препарат» та «генерик». Також було досліджено обов’язкові етапи виведення на фармацевтичний ринок оригінальних лікарських препаратів та зауважено про причини довготривалості й високої вартості проведення цієї процедури. У цьому ж контексті було розглянуто причини спрямування політики багатьох держав на підтримку виробництва саме генеричних лікарських препаратів. Основну увагу приділено з’ясуванню причин виникнення «вічнозелених» патентів та наслідкам їх поширення. На підтвердження негативного впливу вищезазначеної проблеми на забезпечення державою високого рівня охорони здоров’я населення було наведено показники вартості ліків та ступінь забезпеченості ними пацієнтів. Зауважено про зроблений державою крок на шляху до вирішення проблеми «вічнозелених» патентів прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства». Однак у ході роботи було поставлено під сумнів ефективність деяких з положень Закону та наведено їхню оцінку Європейською комісією. Крім цього, проаналізовано прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я», яким внесено зміни до законів України «Про лікарські засоби» та «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». На основі аналізу зазначено про введення в національне законодавство «положення Болар», охарактеризовано як його переваги, так і можливі ризики. На підставі проведених досліджень зроблено висновки, в яких підкреслено пріоритетне спрямування політики держави щодо регулювання прав інтелектуальної власності у сфері фармацевтики.