Особливості дегуманізації в умовах гібридної війни: на прикладі ставлення населення до російських солдатів – учасників російсько-української війни
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.4(52).248129Ключові слова:
дегуманізація, гібридна війна, російські військовіАнотація
У статті досліджуються особливості дегуманізації російських солдатів – учасників російсько-української війни у сприйнятті різних груп населення. Дегуманізація розглядається як механізм заперечення людських характеристик в особи чи групи людей, що допомагає виправдати насильство, що є необхідним атрибутом війни. На тлі тривалої російсько-української війни можна було прогнозувати наявність у громадян України кричущої дегуманізації щодо ворога. Проте особливостями гібридної війни, зокрема її інформаційної складової частини, є розмитість і слабка персоніфікованість образу ворога, який найчастіше маркується як держава-нападник. Метою статті було виявити, чи діє та як саме механізм дегуманізації в цих умовах. Досягнення мети потребувало чіткої персоніфікації об’єкта дегуманізації. Таким об’єктом було обрано російських військових як безпосередніх учасників конфлікту, що представляли державу-нападника. Для виявлення рівня та форми дегуманізації було обрано якісний метод псевдоекспериментального дослідження та глибинні інтерв’ю. Експериментальна група була створена із внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, які представляли категорію населення, яка найбільше постраждала від дій російських військових через руйнування їхніх домівок, втрату рідних чи друзів тощо. Референтна група була сформована з осіб, які безпосередньо не постраждали під час війни. Для аналізу дегуманізаційного сприйняття російських військових було розроблено шкалу дегуманізації, на якій на одному екстремумі розташована кричуща дегуманізація, на іншому – м’яка несвідома дегуманізація. Виявилося, що як в експериментальній, так і в референтній групах майже не зазначено кричущої дегуманізації, що може бути пов’язано з особливостями гібридної війни, зокрема з розмиттям уявлень про те, як ведеться війна, хто саме є ворогом. Натомість переважали м’які форми дегуманізації, як-от роботизація та героїзація, що підтверджує вплив пропаганди, яка є однієї з найважливіших складових частин гібридної війни. Водночас в обох групах після інтервенції спостерігалося зміщення від м’якших форм дегуманізації до більш кричущих.
Посилання
Динаміка етнічних змін на Донбасі у 1989–2011 рр. / В. Котигоренко та ін. Донбас в етнополітичному вимірі. Київ : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2014. C. 172–221.
Пагулич Р. «Іловайський котел» у розповідях українських бійців і очевидців із того боку розмежування. Радіо Свобода. 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/donbas-realii-ilovaysk/30140480.html (дата звернення: 15.10.2021).
Рущенко І. Російсько-українська гібридна війна: погляд соціолога. Харків : ФОП Павленко О. Г., 2015. 266 с.
Саган О. Московська Патріархія як офіційний провідник ідеології «русского мира». Русский мир Кирила не для України / ред. А. Колодний. Київ : Українська асоціація релігієзнавців, 2014. С. 89–96.
Mechanisms of moral disengagement in the exercise of moral agency / A. Bandura et al. Journal of Personality and Social Psychology. 1996. № 71 (2). P. 364–374.
Braender Morten. Deployment and Dehumanization: A Multi-Method Study of Combat Soldiers’ Loss of Empathy. RES militaris. 2015. № 5 (2). P. 1–18.
Bruneau E., Kteily N. The enemy as animal: Symmetric dehumanization during asymmetric warfare. PLOS ONE. 2017. № 12 (7). URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0181422 (дата звернення: 05.11.2021).
French S., Jack A. Dehumanizing the Enemy: The Intersection of Neuroethics and Military Ethics. Responsibilities to Protect / D. Whetham, B. Strawse (Eds.). 2015. P. 169–196. DOI: 10.1163/9789004280380_010.
Giner-Sorolla R., Leidner B., Castano E. Dehumanization, Demonization, and Morality Shifting. Extremism and the Psychology of Uncertainty. 2011. P. 165–182. DOI: 10.1002/9781444344073.ch10.
Not yet human: Implicit knowledge, historical dehumanization, and contemporary consequences / P. Goff et al. Journal of Personality and Social Psychology. 2008. № 94 (2). P. 292–306. DOI: 10.1037/0022-3514.94.2.292.
Greene J. Part one: Moral Problems. Moral tribes: emotion, reason, and the gap between us and them. New York, USA : Penguin Press, 2013. P. 1–75.
Haslam N. Dehumanization: An Integrative Review. Personality and Social Psychology Review. 2006. № 10 (3). P. 252–264. DOI: 10.1207/s15327957pspr1003_4.
Haslam N., Loughnan S. Dehumanization and Infrahumanization. Annual Review of Psychology. 2014. № 65 (1). P. 399–423. DOI: 10.1146/annurev-psych-010213-115045.
Hoffman F. Conflict in the 21’st Century: The Rise of Hybrid Wars. 2007, December. URL: https://potomacinstitute.org/reports/19-reports/1163-conflict-in-the-21st-century-the-rise-of-hybrid-wars (дата звернення: 01.11.2021).
Kteily N., Bruneau E. Darker Demons of Our Nature: The Need to (Re)Focus Attention on Blatant Forms of Dehumanization. Current Directions in Psychological Science. 2017. № 26 (6). P. 487–494. DOI: 10.1177/0963721417708230.
The ascent of man: Theoretical and empirical evidence for blatant dehumanization / N. Kteily et al. Journal of Personality and Social Psychology. 2015. № 109 (5). P. 901–931. DOI: 10.1037/pspp0000048.
Lanoszka A. Russian hybrid warfare and extended deterrence in eastern Europe. International Affairs. 2016. № 92 (1). P. 175–195. DOI: 10.1111/1468-2346.12509.
Littman R., Paluck E. The Cycle of Violence: Understanding Individual Participation in Collective Violence. Political Psychology. 2015. № 36. P. 79–99. DOI: 10.1111/pops.12239.
Mayoux L. Quantitative, Qualitative or Participatory? Which Method, for What and When? Doing Development Research / V. Desai (Ed.). 1’st ed. Thousand Oaks, Canada : SAGE Publications, 2006. P. 115–129.
Moshman D. Us and Them: Identity and Genocide. Identity. 2007. № 7 (2). P. 115–135. DOI: 10.1080/15283480701326034.
Salzman M. Dehumanization as a Prerequisite of Atrocity and Killing. Nonkilling psychology / D. Christie, J. Pim (Eds.). Honolulu, HI : Global Centre for Non-Killing, 2012. P. 107–124.
The Battle of Ilovaisk. 2019, August 19. URL: https://forensic-architecture.org/investigation/the-battleof-ilovaisk (дата звернення: 20.10.2021).
Todorov T. Neither Heroes Nor Saints. Facing The Extreme. New York, USA : Henry Holt and Company, 1996. P. 47–91.
Vasiljevic M., Viki G. Dehumanization, Moral Disengagement, and Public Attitudes to Crime and Punishment. Humanness and Dehumanization / Paul G. Bain, J. Vaes, J.P. Leyens (Eds.). New York, USA : Routledge, 2014. P. 129–147.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
