Актуальні питання цивільно-правової відповідальності третіх осіб за порушення покладених на них обов’язків боржника

Автор(и)

  • О. Я. Кузьмич Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.№2(50).242903

Ключові слова:

цивільно-правова відповідальність, учасники цивільних відносин, боржник, кредитор, третя особа, зобов’язання, обов’язок, договір

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових аспектів цивільно-правової відповідальності третіх осіб за порушення покладених на них обов’язків боржника. Звертається увага на актуальність вибраної тематики для здійснення наукового дослідження. Зокрема, як свідчить аналіз юридичної літератури, в радянський період у дослідженні проблематики прямої відповідальності третіх осіб перед кредиторами в кожному із випадків як про третіх осіб йшлося не тільки про учасників, на яких покладено виконання боржником обов’язку, але й також учасників, які виступали контрагентами боржника. При цьому з огляду на критерії, якими необхідно керуватися у разі визначення третіх осіб у цивільних правовідносинах під час дослідження такого виду відповідальності, слід передусім виходити із розуміння третіх осіб як учасників цивільного обороту, які перебувають у юридично значимому правовому зв’язку з одним із суб’єктів основного зобов’язання. Підкреслюється, що, як правило, третя особа за порушення покладеного на неї обов’язку боржника цивільно-правову відповідальність несе не перед кредитором, а перед боржником. Тільки як виняток із правила третя особа у випадку, про який йдеться, може нести пряму відповідальність перед кредитором. Це випадки, які зумовлені законом або договором. Особливу увагу у статті присвячено аналізу законодавчих випадків, через які треті особи за порушення покладених на них обов’язків боржника можуть нести пряму цивільно-правову відповідальність перед кредитором. Значна увага присвячується також аналізу правової природи договору як однієї з підстав, з настанням якої є можливою пряма відповідальність третьої особи перед кредитором. Робиться висновок про те, що такий договір мусить мати багатосторонній характер. Зокрема, його суб’єктами, окрім третьої особи, мають бути також боржник та кредитор основного зобов’язання.

Біографія автора

О. Я. Кузьмич, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри судочинства
Навчально-наукового юридичного інституту

Посилання

Гражданский кодекс Республики Казахстан (общая часть) от 27.12.1994 г. № 269-XII. URL: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1006061#pos=44;-25.

Луць В.В. Строки і терміни у цивільному праві : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2013. 320 с.

Постанова Вищого Господарського суду України від 01 квітня 2009 р. у справі № 10/336. URL: www.reyestr.gov.ua.

Постанова Вищого Господарського суду України від 21 жовтня 2010 р. № 19/250-09. URL: www.reyestr.gov.ua.

Райхер В.К. Правовые вопросы договорной дисциплины в СССР. Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1958. 267 с.

Степанов Д.И. Услуги как объект гражданских прав. Москва : Статут, 2005. 349 с.

Сулейменов М.К. Ответственность за просрочку исполнения договорного обязательства по советскому гражданскому праву : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Москва, 1966. 15 с.

Опубліковано

2021-10-21

Номер

Розділ

Право