Упровадження штучного інтелекту в трудові відносини: перспективи правового регулювання

Анотація

Стаття присвячена дослідженню перспектив правового регулювання штучного інтелекту у сфері трудових відносин. Позначені тенденції, властиві процесам цифровізації, що впливають на сферу праці та право, а також прогнозовані зміни, які відбуваються в галузі трудового права. Трудове право виникло і сформувалося в період індустріального суспільства. Тому переважна більшість його норм і інститутів не розраховані на зміни, що відбуваються в сучасному цифровому суспільстві, не враховують потреби сучасного ринку праці і не здатні всебічно захистити інтереси його учасників. У статті досліджено питання трансформації місця і ролі працівника та штучного інтелекту в процесі праці у цифровій економіці. Визначено, що з розвитком штучного інтелекту буде розширено коло суб’єктів трудового права. Із набуттям правового статусу «електронної особи» у цивільному праві «розумні» роботи зможуть отримати статус суб’єкта і в трудових правовідносинах. Акцентовано увагу на появі працівників з нейропротезами, що поновлюють або посилюють природні здатності людини. Унаслідок чого необхідно буде визначати правовий статус принаймні трьох категорій працівників: - працівників з інвалідністю, які потребують нейропротез за медичними показаннями; - працівників, які виявили бажання встановити нейропротез без медичних показань: - працівників, які не використовують біотехнологічні засоби. Зроблено висновок, що модернізація Трудового права буде йти по шляху розширення кола суб’єктів трудових відносин і самого змісту терміну «працівник». Наявність або відсутність доступу до технологій сформує нові форми нерівності як у сполученні «працівник- працівник», так і «працівник-робот (ШІ)». Отже, принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці має бути модернізовано і сформульовано з урахуванням нових реалій.