Культурна апропріація в соціальних відносинах

Анотація

У статті систематизовано знання щодо проявів культурної апропріації в соціальних відносинах. Визначення культурної апропріації, як показано, хоч і різняться від дослідника до дослідника, проте пов’язані згадкою того, хто бере культурний елемент, того, у кого це забирають, самого факту апропріювання і наголошення на тому, що це відбувається без згоди «постраждалої» сторони. Розглянуто дві альтернативні класифікації щодо культурної апропріації. Першу розробив Р.А. Роджерс, і в ній культурна апропріація видима й у культурному обміні, й у культурному домінуванні, й у культурній експлуатації, й у транскультурації. Автором другої є Дж.О. Янг, і він виокремлює як різновиди культурної апропріації привласнення об’єкта, привласнення суб’єкта і привласнення змісту. Також установлено два кластери поглядів на культурну апропріацію: в одному її існування або не визнають, або трактують позитивно; в іншому наголошують на тому, що культурну апропріацію можна порівняти з крадіжкою. Окрім власне соціальних відносин різних видів, передумовою виникнення культурної апропріації може виступати несприятлива геополітична ситуація, яка приводить до культурних війн. Наслідками культурної апропріації можуть ставати загострення конфліктів та нерівностей, розмиття кордонів між культурами, вкорінення стереотипного бачення представників іншої культури. Після аналізу джерел, присвячених різним кейсам культурної апропріації, було виявлено, що найбільш сприятливими для її виникнення є вертикальні соціальні відносини, де існують представники домінуючої культури (або культури більшості) та представники культури меншості, які нерідко є маргіналізованими. Також значного розвитку культурна апропріація досягає у неформальних відносинах через їхню специфіку, бо вони не контролюються та не регулюються.