Вплив транзиту гегемонії на структури символічного насильства в капіталістичній світ-системі

Анотація

Однією із ключових концепцій світ-системного аналізу є концепція ліберальних державгегемонів, котрі не просто виникають, розвиваються та занепадають всередині капіталістичної світсистеми, але й розширюють та перезасновують її на нових засадах. При цьому процес передачі влади між різними державами-гегемонами відбувається під час Тридцятирічних світових воєн (1618–1648, 1794–1815, 1914–1945 рр.). У цій статті досліджуються процеси символічного насильства та інституційного ізоморфізму в ході транзиту гегемонії. А також стверджується, що держава-гегемон створює організаційне поле, яке поширює явище інституційного ізоморфізму всередині капіталістичної світ-системи, що призводить до відносної гомогенізації псевдонезалежних держав, які входять до її складу. Хоча, говорячи про таку «стандартизацію», треба порівнювати кожну окрему державу не з гегемоном, а з іншими представниками її зони у капіталістичній світ-системі. Процес витворення «універсальних» інституцій дозволяє створити загальні культурно-політичні смисли, що стабілізує транснаціональні класові альянси і дозволяє державі-гегемону реалізовувати свою символічну владу на всіх рівнях капіталістичної світ-системи. Тому одним із найруйнівніших проявів транзиту гегемонії є крах глобальної системи символічного насильства та інституційного ізоморфізму, що призводить до краху монополії на символічне, а отже, і фізичне насильство. Таким чином створюються можливості для чисельних низових повстань та появи конкуруючих неліберальних державних проектів.