Фонд фінансування будівництва: основні проблеми охорони й захисту прав та інтересів довірителів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).233161

Ключові слова:

нерухомість, інвестування, фінансування, охорона, захист, фонд фінансування нерухомості

Анотація

Активне використання механізмів інвестування та фінансування у сфері житлового будівництва, що пов’язується із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, супроводжується майновими ризиками для інвесторів. Наявність в України негативного досвіду реалізації афер, що завдали шкоди особам, які вклали кошти в будівництво житла, і намагання законодавця запровадити юридичні механізми фінансування будівництва, які б нівелювали або мінімізували відповідні загрози, зумовлюють потребу в розгляді відповідних юридичних схем у ключі охорони та захисту прав учасників відповідних правовідносин. Автор визначає переваги і недоліки фінансування спорудження житлової нерухомості через фонди фінансування будівництва. Встановлюється, що очевидними перевагами такої моделі виступає професіоналізм управителя, а також використання таких способів охорони та захисту прав довірителів (інвесторів), як іпотека та страхування ризиків порушення забудовником своїх зобов’язань. Охоронним властивостями наділене і закріплення управителем об’єкта інвестування за довірителем. Водночас автор констатує, що виправданість обтяження базової моделі інвестування відповідними охоронними та захисними компонентами є сумнівною. Навіть у межах базової моделі інвестування права й інтереси інвестора можуть забезпечуватись іпотекою майнових прав і водночас інвестор має право звернутись до використання способів страхового захисту. Неодмінною перевагою пропонованого Законом механізму є можливість довірителів із меншими організаційними витратами набути у власність незвершений об’єкт будівництва в разі невиконання забудовником взятих на себе обов’язків. Однак водночас модель фінансування через фонд фінансування будівництва, будучи більш громіздкою, також підвищує кінцеву вартість об’єкта інвестування. Водночас вказується на те, що, незважаючи на імперативність частини 3 статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», це положення не унеможливлює використання альтернативних юридичних схем інвестування та фінансування житлової нерухомості.

Біографія автора

Д. С. Спєсівцев, Волинський національний університет імені Лесі Українки

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін

Посилання

Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18 вересня 1991 р. № 1560–ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. Ст. 646 (із змінами).

Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю : Закон України від 19 червня 2003 р. № 978–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 52. Ст. 377 (із змінами).

Кушнір І.М. Деякі аспекти розробки та використання фінансово-правових моделей житлового будівництва в Україні. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2017. № 2. С. 83–92.

Спєсівцев Д.С. Суб’єктивне цивільне право на нерухоме майно: проблеми інтерпретації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». 2020. Т. 31 (70). № 5. С. 36–40.

Постанова Великої палати Верховного Суду від 26 червня 2018 р., судова справа № 372/3584/16-ц. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75287037 (дата звернення: 04.02.2021).

Рим Т.Я. Довірче управління майном як механізм залучення приватних інвестицій в будівництво. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». 2019. Т. 30 (69). № 2. С. 61–65.

Давиденко Д.О. Формування процедури надання фінансової послуги на ринку житлової нерухомості. Молодий вчений. 2016. № 11 (38). С. 579–583.

Вознюк М.А., Садов’як М.С. Сучасні особливості інвестування сфери житлового будівництва. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2016. Вип. 2 (118). С. 57–60.

Юркевич О.М. Розвиток форм фінансування житлового будівництва в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 21. С. 30–34.

Возняк Г.В. Сучасні механізми фінансування будівництва житла в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Бізнес Інформ. 2019. № 8. С. 111–116.

Савченко А.С. Страхування фінансових ризиків у контексті інвестиційних договорів на будівництво житла: необхідність чи забаганка? Мала енциклопедія нотаріуса. 2016. № 2. С. 1–5.

Цвігун Т.В. Теоретичні аспекти визначення сутності страхового захисту. Ринок цінних паперів України. 2012. № № 3–4. С. 91–96.

Про затвердження Примірних правил фонду фінансування будівництва : розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30 листопада 2006 р. № 6473. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6473486-06#Text (дата звернення: 05.02.2021).

Пучковська І.Й. Теоретичні проблеми забезпечення зобов’язань : дис. … докт. юрид. наук. Харків, 468 с.

Про іпотеку : Закон України від 5 червня 2003 р. № 898–IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 38. Ст. 313 (зі змінами).

Іванченко А.М. Державне регулювання фінансових механізмів реалізації об’єктів нерухомості. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Економічні науки». 2019. Вип. 2 (86). С. 114–126.

Кучеренко І.М. До питання гарантування фінансовими установами інтересів інвесторів у житловому будівництві. Університетські наукові записки. 2006. № 2 (18). С. 102–106.

Про застосування заходів впливу до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» : розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 3 жовтня 2017 р. № 3965. URL: https://www.nfp.gov.ua/ files/ZAKHODY/Rozpor/pensin/R-3965.pdf (дата звернення: 03.02.2021).

Яроцький В.Л. Особливості виникнення особистих немайнових та майнових правовідносин. Форум права : електронне наукове фахове видання. 2012. № 4. С. 1103–1107. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/FP_index.htm_2012_4_185 (дата звернення: 05.02.2021).

Д’яченко А.В. Кредитна складова фінансування житлового будівництва в Україні : дис. … канд. екон. наук. Ірпінь, 2018. 281 с.

Опубліковано

2021-06-08

Номер

Розділ

Право