Теоретичний базис судового експертного дослідження надзвичайних подій на повітряному транспорті
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).233054Ключові слова:
авіаційна подія, завдання, інцидент, надзвичайна ситуація, об’єкт, предмет, питання, повітряне судно, серйозний інцидент, судова авіаційно-технічна експертизаАнотація
Метою статті є дослідження та розроблення теоретичних і методичних засад судової авіаційно-технічної експертизи, рекомендацій із застосування спеціальних знань у кримінальному, цивільному, господарчому й адміністративному судочинстві щодо розкриття, розслідування і розгляду слідством / судами злочинів, пов’язаних із порушеннями вимог нормативно-правових актів із безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту, запобігання таким злочинам, а також удосконалення методології, обґрунтування і формулювання рекомендацій із правової оцінки результатів і підвищення ефективності використання висновків судової експертизи у процесі доказування. Методологічну основу дослідження становлять закони та категорії теорії пізнання, зокрема положення матеріалістичної діалектики, що сприяли усвідомленню мети і завдань, предмета, об’єкта, питань дослідження в контексті взаємозумовленості здобутків і потреб практики. Водночас методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст досліджуваних питань, системно-структурним методом з’ясовано сутність досліджуваних категорій і явищ. Мін’юстом України створено новий вид (підвид) судової експертизи («Авіаційно-технічна») та судово-експертну спеціальність 10.25 «Дослідження авіаційних подій та інцидентів», тому у статті сформульовано основні поняття судової авіаційно-технічної експертизи, а саме: визначено основні питання, які вирішує судова авіаційно-технічна експертиза; завдання, предмет, об’єкт, які дають можливість зрозуміти сутність і зміст експертної діяльності цих досліджень; розмежовано завдання конкретної експертизи від завдань інших суміжних видів експертиз у цій сфері. Процес дослідження об’єктів повітряного транспорту досить складний, різноплановий і специфічний. Проблеми, які стоять перед слідством / судом, зумовлюють доцільність створення і розвитку теоретичного базису нового виду (підвиду) судової експертизи – «Авіаційно-технічної», а також судово-експертної спеціальності 10.25 «Дослідження авіаційних подій та інцидентів». Для вирішення поставлених завдань і створення стрункої системи експертних досліджень на повітряному транспорті необхідно провести комплекс науково-дослідних робіт із розроблення методологічної бази даного виду / підвиду судової експертизи.
Посилання
Філик Н.В. Безпека польотів та питання вдосконалення механізму її забезпечення. Повітряне, космічне, екологічне право : юридичний вісник. 2020. № 1 (54). С. 14–19.
Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Харків : ТОВ «Одіссей», 2007. 1184 с.
Клименко Н.І. Судова експертологія: курс лекцій : навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ : Ін Юре, 2007. 528 с.
Про транспорт : Закон України № 232/94-ВР від 10 листопада 1994 р.
Сегай М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений : проблемы методологии. Kиев, 1997. 147 с.
Юхименко А.В., Борщевський П.Г. Експертне дослідження авіаційних подій та інцидентів в судовій практиці. Криміналістика і судова експертиза : міжвідомчий науково-методичний збірник, присвячений 55-річчю із дня заснування. Київ : Київський НДІСЕ, 2019. Вип. 64. С. 560–568.
Повітряний кодекс України : Закон № 901–VIII від 23 грудня 2015 р.
Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
Положення про розслідування авіаційних подій та інцидентів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26 березня 2010 р. № 159.
Соколовский З.М. Экспертное исследование причинной связи по уголовным делам : методическое пособие. Киев : РИО МВД УССР, 1979. 47 с.
Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266.
