Кіберзлочин, комп’ютерний злочин чи кіберправопорушення? Аналіз особливостей застосування термінології

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).233023

Ключові слова:

кібербезпека, кіберзлочин, кіберзлочинність, кіберправопорушення, комп'ютерний злочин

Анотація

Нині кіберзлочинність та комп’ютерний тероризм визначені як одні із загроз національній безпеці України в інформаційній сфері. Заходи з кібербезпеки включають досягнення та підтримку функцій безпеки в ресурсах установи чи користувачів, спрямованих на запобігання відповідних кіберзагроз. Кіберзлочинність як сукупність кримінальних правопорушень, вчинених у віртуальному просторі комп’ютерними системами або за допомогою комп’ютерних мереж та інших засобів доступу до кіберпростору, в межах комп’ютерних систем або мереж, а також проти комп’ютерних систем, комп’ютерних мереж та комп’ютерних даних, має сьогодні широке розповсюдження. У статті розглядаються такі терміни, як «комп’ютерна злочинність», «інформаційна злочинність», «злочинність у сфері комп’ютерної інформації», «злочини в галузі інформаційних технологій». Проаналізовано наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників із питань протидії кіберзлочинності. Наведено зв’язок поняття «кібербезпека» з термінами «кіберзлочини», «комп’ютерна злочинність» та «кіберправопорушення»; визначено поняття «кіберправопорушення». У роботі розглянуті їхні основні особливості. Розглянуто різницю у трактуванні понять «кібербезпека» та «інформаційна безпека». Розглянуто поняття «комп’ютерна віктимність» та його складники. Із введенням інституту кримінальних проступків до національного кримінального законодавства терміни «кіберзлочинність» та «комп’ютерна злочинність» повинні втратити свою актуальність, про що свідчить зміна назви Розділу XVI Кримінального кодексу України на «Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку». Тому натомість рекомендуємо вживати термін «кіберправопорушення», який пропонуємо розуміти як «суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано кримінальним правопорушенням міжнародними договорами України, а кіберзлочинність – сукупність кіберправопорушень». Зрозуміло, що це потребуватиме і внесення відповідних термінологічних змін до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» та інших нормативно-правових актів.

Біографія автора

Р. В. Бараненко, Одеський державний університет внутрішніх справ

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри професійних та спеціальних дисциплін Херсонського факультету

Посилання

Кириченко В.Д., Бараненко Р.В. Характеристика кіберзлочинності. Реформування правової системи України під впливом євроінтеграційних процесів : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2018. С. 189–191.

Актуальні питання діяльності правоохоронних органів у сфері протидії кіберзлочинності : матеріали Міжнародної науково практичної конференції / за ред. О.В. Манжай. Харків, 2014. / МВС України, Харків.нац.ун-т внутр. справ. Харків : Права людини, 2014. 200 с.

Баранов О.А. Про тлумачення та визначення поняття «кібербезпека». Правова інформатика. 2014. № 2 (42). С. 54–62.

Фурашев В.М. Кіберпростір та інформаційний простір, кібербезпека та інформаційна безпека: сутність, визначення, відмінності. Інформація і право. 2012. № 2. С. 162–169.

Бутузов В.М. Протидія комп’ютерній злочинності в Україні (системно-структурний аналіз) : монографія. Київ : КІТ, 2010. 408 с.

Бурячок В.Л. Основи формування державної системи кібернетичної безпеки: монографія. Київ : НАУ, 2013. 432 с.

Мовчан А.В. Кібернетична безпека України в умовах глобальної нестабільності. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2015. № 1 (34). С.159–163.

Гітрук О.О., Бараненко Р.В. Кібербезпека як один з факторів забезпечення національної безпеки держави. Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання : матеріали науково-практичної конференції. Одеса: ОДУВС, 2016. С. 108–110.

Литвиненко О. Інформація і безпека. Нова політика. 1998. № 1. C. 47–49.

Голубєв В.А. «Кибертерроризм» – миф или реальность? Центр дослідження комп’ютерної злочинності : веб-сайт. URL: http://www.crime-research.org

Тропина Т.Л. Киберпреступность: понятие, состояние, уголовно-правовые меры борьбы. Владивосток, 2005. URL: http://www.dissercat.com/content/kiberprestupnost-ponyatie-sostoyanie-ugolovno-pravovye-mery-borby#ixzz43N98D41A

Скулиш Є.Д. Теоретико-методологічні засади визначення об’єкта та предмета кіберзлочинів. Правова інформатика. 2014. № 2. С. 47–53.

Грицун О.О. Кримінальний аспект міжнародної інформаційної безпеки. Право і суспільство. 2015. № 6. Ч. 2. С.142–147.

Козлов В.Е. Теория и практика борьбы с компьютерной преступностью. Москва : Горячая линия-Телеком, 2002.

Тарасюк К.В. Прокурорський нагляд при розслідуванні комп’ютерних злочинів. Комп’ютерноінтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2012. № 10. С. 178–181.

Савчук Н.В. Кіберзлочинність: зміст та методи боротьби. Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. Вип. 19. С. 338–342.

Протидія кіберзлочинності в Україні: правові та організаційні засади: навч.посіб. / О.Є. Користін, В.М. Бутузов, В.В. Василевич та ін. Київ : Скіф, 2012.

Калюжный Р.А. Теоретические и практические проблемы использования вычислительной техники в системе органов внутренних дел (организационно-правовой аспект) : автореф. дис. …д-ра юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; административное право; финансовое право» / Калюжный Ростислав Андреевич. Київ, 1992. 47 с.

Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочини у сфері комп’ютерної інформації. Право України. 2000. № 12. С. 69–73.

Бессонов Владимир Анатольевич. Виктимологические аспекты предупреждения преступлений в сфере компьютерной информации : диссертация ... кандидата юридических наук : 12.00.08. – Нижний Новгород, 2000. 249 с.

Лісовий В. Комп’ютерні» злочини: питання кваліфікації. Право України. 2002. № 2. С. 86–88.

Азаров Д.С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / НАНУ. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Київ, 2002. 228 с.

Карчевский Н.В. Киберпреступление или преступление в сфере использования информационных технологий? Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 21 жовтня 2016 р. Одеса : ОДУВС, 2016. С. 10–15.

Дмитрук М.М. Питання термінології у визначенні системи злочинів в сфері ІТ (досвід інших держав). Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Одеса, 17 листопада 2017 р. Одеса : ОДУВС, 2017. С. 16–18.

Черкасов В.Н. Борьба с экономической преступностью в условиях применения компьютерных технологий. Саратов, 1995. С. 80–81.

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.

Опубліковано

2021-06-08

Номер

Розділ

Право