Ресурсний підхід у дослідженні адаптації внутрішньо переселених осіб у приймаючих громадах України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.1(49).232817

Ключові слова:

внутрішньо переміщена особа (ВПО), проблеми, міграція, біженець, військовий конфлікт, приймаюча територіальна громада, адаптація, інтеграція, ресурс, Україна

Анотація

У статті розглядаються останні шість років в Україні, які насичені подіями, що призвели до масового переселення жителів Криму та Сходу до інших регіонів нашої країни. Кожен 29-й житель України змушений був залишити рідний дім і шукати безпечнішого місця. Однією з важливих проблем, що супроводжують внутрішньо переміщених осіб, є їхня адаптація у громадах, що приймають. Метою даної роботи було застосування ресурсного підходу в дослідженні цієї проблеми. Для досягнення мети застосовували методологію статистичного аналізу даних, отриманих Національною системою моніторингу ситуації із внутрішньо переміщеними особами. Для дослідження за основні ресурси, які можуть сприяти адаптації переселених осіб, вибрали чотири групи: особисті, матеріальні, соціальні та культурні. Розглянули, які із цих видів ресурсів мали мігранти до переїзду в нові місця проживання, які з ресурсів забезпечили громади, що приймають. Також дослідили, які з ресурсів могли вплинути на адаптацію внутрішньо переміщених осіб. Виявили, що такі особисті ресурси внутрішньо переселених осіб, як вік, стать, освіта, професія, відіграють важливу роль у процесі адаптації. Так, з’ясували, що найважче адаптуються на нових місцях проживання люди похилого віку або ж самотні люди, що не мають підтримки сім’ї та родичів. А такий культурний ресурс, як мова переселенців, може впливати на вибір регіону подальшого проживання, поряд із такими соціальними ресурсами, як, наприклад, освітні заклади, або ж із такими матеріальними ресурсами, як робочі місця. Для людей з інвалідністю та людей похилого віку важливими для їхньої адаптації є такі соціальні ресурси, як медичні заклади. Результати, отримані в роботі, мають наукову і практичну цінність для науковців галузей: соціології, психології, права. Крім того, застосований ресурсний підхід дозволяє правильно зробити акценти всім, хто намагається полегшити процес адаптації внутрішньо переміщеним особам: соціальним працівникам, юристам, політикам, громадським організаціям, волонтерам, запобігти ситуаціям, коли біженці з бойових точок так і не змогли адаптуватися в нових громадах і змушені, попри загрозу, повернутися у свої рідні оселі.

Біографія автора

Т. О. Погуляйло, Інститут соціології Національної академії наук України

аспірантка відділу соціальних експертиз

Посилання

Балуєва О., Никифоренко Н. Внутрішньо переміщені особи як ресурс інноваційного розвитку в контексті теорії людського капіталу. Менеджер. 2018. № 3 (80). С. 5–15.

Бардінов О., Бардінова А. Змістова характеристика ключових понять, які застосовуються до внутрішньо переміщених осіб. Витоки педагогічної майстерності. Серія «Педагогічні науки». 2017. Вип. 20. С. 16–20.

Блинова О. Соціально-психологічна адаптація дітей із родин вимушених переселенців. Теоре тичні і прикладні проблеми психології. 2019. № 2. С. 19–30.

Зейтуллаєва Е. Ґендерний вимір політики адаптації внутрішньо переміщених осіб. Актуальні проблеми державного управління. 2018. № 2 (74). C. 131–137.

Логвинова М. Міждисциплінарні дослідження внутрішньо переміщених осіб зі сходу України у працях українських науковців. Регіональні проблеми України : географічний аналіз та пошук шляхів вирішення : матеріали VIIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Херсон, 3–4 жовтня 2019 р. / за заг. ред. І. Пилипенка, Д. Мальчикової. Херсон : Видав ничий дім «Гельветика», 2019. С. 148–152.

Національна система моніторингу ситуації із внутрішньо переміщеними особами. Раунд 14 – чер вень 2019 р. URL: https://iom.org.ua/ua/periodychni-vydannya.

Національна система моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами. Раунд 17 – чер вень 2020 р. URL: https://iom.org.ua/ua/periodychni-vydannya.

Ніколаєнко С., Ніколаєнко О. Поняття адаптації в різних напрямах психології. Світогляд – Філо софія – Релігія : збірник наукових праць. Суми : УАБС НБУ, 2012. Вип. 2. С. 68–77.

Новікова О., Шамілева Л. Мобілізація соціальних ресурсів внутрішньо переміщених осіб із про мислових регіонів України на забезпечення розвитку територіальних громад. Економіка промис ловості. 2016. № 4 (76). С. 70–79.

Освіта в Україні: базові індикатори. Інформаційно-статистичний бюлетень результатів діяль ності галузі освіти у 2017/2018 н. р. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/617/61743/1serpkonf informatsiyniy-byuleten.pdf.

Пащенко Ю., Путінцев А. Адаптація внутрішньо переміщених осіб в регіонах України : сутність, поняття, підходи. Економіка. Фінанси. Менеджмент : Актуальні питання науки і практики. 2019. № 9. С. 110–121.

Державний комітет статистики України. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/.

Проценко О. «Внутрішньо переміщені особи» як категорія теоретизування та соціальної прак тики. Грані. 2018. Т. 21. № 4. С. 47–55.

Формування державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб в умовах системних криз в Україні : монографія / за заг. ред. О. Балуєвої ; Донецький державний університет управління. Кривий Ріг, 2018. Т. 3. 140 с.

Опубліковано

2021-06-08

Номер

Розділ

Соціологія