Формування української ідентичності та національного державотворення в модерну добу XIX століття

Автор(и)

  • В. Климончук ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0142-0827
  • О. Арделі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6123-1089

DOI:

https://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.4(48).232691

Ключові слова:

політичні свободи, політичні цінності, націогенез, ідентичність, культурна ідентичність, конфлікт, соціалізація

Анотація

У статті досліджено динаміку та особливості відродження українських національних традицій, головно мови та їхня інституціоналізація, які супроводжуються формуванням інтелектуальної національно-патріотичної еліти, представники якої були взірцями моральної поведінки й політичного лідерства в боротьбі за національне визволення. Зазначено, що, сформувавшись порівняно відокремлено в чотирьох основних частинах українських земель (Подніпров’я, Галичина, Буковина і Закарпаття), українська наукова, культурно-освітня й політична еліта почала об’єднувати зусилля в організації спільних українських національних інститутів відродження та активно діяла і в політичному житті.
Стверджується, що український націогенез не репрезентує в політичній історії абсолютно рівномірного руху до прогресу. Можливо, в цьому й полягає суперечливість, що зумовлює або занепад національного життя й обмеження політичних свобод народних мас, або бурхливе піднесення національно-патріотичних почуттів і масове пробудження національної самосвідомості й боротьбу за політичні свободи. Досліджена середина ХІХ ст., яка для народів Європи стала періодом національного відродження. Цьому передували вагомі суспільно-політичні події XVII–XVIII ст., зокрема буржуазно-демократичні революції, котрі реалізували в значному обсязі ідеї свободи, рівності й справедливості. Окреслено, що буржуазно-демократичні революції та національновизвольна боротьба європейських народів давали перспективи для української нації відродитися і розвинутися. Однак українські землі перебували у складі імперських держав із різним рівнем розвитку політичної культури, права, суспільної моралі, освіти тощо. Так, австрійська монархія «освіченого абсолютизму» і російський монархічний деспотизм неоднаково ставилися до українського народу. Політичні події кінця ХІХ – початку ХХ ст. проаналізовано крізь призму панівного в той час імперського духу та піднесення національної свідомості народів, котрі були колонізовані імперськими державами. Це означає, що український націогенез та його інституйовані політичні свободи осмислено лише в найтіснішому зв’язку з імперським духом європейського геополітичного простору та національновизвольних рухів
Доведено, що концепція політичної свободи для народів, території котрих загарбали імперські держави, виникла як наукова філософсько-політична думка в першій половині XVIII ст. і вже у працях Дж. Локка, Дж. Віко, Н.Р.Ж. Тюрго, Ж.Н. Кондорсе й І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля та багатьох інших мислителів набула загальноцивілізаційного світоглядного значення.

Біографії авторів

В. Климончук, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

доктор політичних наук, професор кафедри політології

О. Арделі, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Аспірант кафедри політології

Посилання

Рафальський О.О., Семчук З.Ф. Цивілізаційні перехрестя сучасного суспільства. Київ : ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2018. 668 с.

Лісовий В. Націоналізм, нація та національна держава / В. Лісовий, О. Проценко. Націоналізм : антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. Київ : Смолоскип, 2000. С. 11–36

Цимбрикевич Й.С. Людина і суспільство :філософський соціально-гуманітарний словник. Івано-Франківськ : Видав. Віктор Дяків, 2010. 400 с.

Колінгвуд Р. Ідея історії / пер. з англ. Київ : Основи, 1996. 615 с.

Александер Дж. Парадигма громадянського суспільства. Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 1999. № 1. С. 30–41.

Бачинський Ю. Економічні підстави самостійності націй. Націоналізм : антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. 2-ге вид. Київ : Смолоскип, 2006. С. 420–421.

Бачинський Ю. Економічні підстави самостійності націй. Націоналізм : антологія / упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. 2-ге вид. Київ : Смолоскип, 2006. С. 420–421.

Ефименко А.Я. История украинского народа. Київ : Либідь, 1990. 512 с.

Ефименко А.Я. История украинского народа. Київ : Либідь, 1990. 512 с.

Ефименко А.Я. История украинского народа. Київ : Либідь, 1990. 512 с.

Ефименко А.Я. История украинского народа. Київ : Либідь, 1990. 512 с Грушевський М. Культурно-національний рух на Україні в 16–17 ст. Київ : Дніпросоюз, 1919. 248 с.

Дорошенко Д. Нарис історії України : у 2 т. Варшава [б.в.], 1933. Т. 2 : Від половини ХVІІ ст. 366 с. (Праці Укр. наук. ін-ту. Т. 18, кн. 2 ; Сер. підручників).

Ефименко А.Я. История украинского народа. Київ : Либідь, 1990. 512 с.

Кафарський В.І. Комунізм і український національно-визвольний рух. Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. 832 с.

Суперечності ідентичностей в Україні та шляхи їх регулювання в контекстах політики громадянської консолідації української нації/Аналітична доповідь. Київ : ІПіЕНДім. І.Ф. Кураса НАН України, 2015. 160 с.

Опубліковано

2021-01-29

Номер

Розділ

Політологія