Проблемні аспекти застосування регресу в разі відшкодування роботодавцями шкоди, завданої їх працівниками

Анотація

Метою проведеного в статті дослідження є розгляд теоретичних проблем правового регулювання відносин щодо майнової відповідальності роботодавця. Ця робота покликана дослідити особливості відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, в порядку ст. 1172 Цивільного кодексу України. Це надасть змогу встановити випадки її використання, в тому числі в поєднанні з іншими нормами законодавства, зокрема трудового. Необхідним є розкриття умов та підстав появи згаданих недоговірних зобов’язань, особливостей та проблем застосування права регресу до осіб, які заподіяли шкоду. Поняття «регресні зобов’язання» сьогодні, на жаль, є недостатньо дослідженим, вітчизняне законодавство не містить конкретного визначення вказаного терміна, відсутні підстави та умови їх виникнення і застосування, не витлумачені правові положення учасників таких зобов’язань, що ускладнює застосування регресу на практиці.

Питання щодо відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання своїх трудових обов’язків, тісно переплітається з двома суміжними галузями права – цивільним і трудовим. Тому необхідно проаналізувати деякі елементи кожного виду відповідальності задля визначення їхньої самостійності та відокремленості.

Для досягнення цієї мети авторами ставляться такі завдання: виявити причини виникнення зазначеної дискусії; провести аналіз наукових позицій про цивільно-правову природу відносин з відшкодування шкоди, заподіяну працівником третім особам; провести порівняльний аналіз правового регулювання даних відносин нормами трудового права і регламентацію відносин з відшкодування шкоди роботодавцем, заподіяної його працівником, цивільним законодавством; визначити особливості відносин щодо матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівником; зробити висновки про правову природу відносин з відшкодування шкоди, завданої працівником.

Це допоможе виокремити рекомендації стосовно вчинення дій у разі виникнення схожих зобов’язань у життєвій площині. З цією метою в дослідженні проаналізовано національне законодавство з теоретичної та практичної точки зору.