Проблеми соціально-економічного розвитку національних районів та сільрад в українській рср у 1920–1930-х рр.: правові аспекти

Анотація

У статті розглянуто правові аспекти соціально-економічного розвитку національних районів та сільрад в Українській РСР у 1920–1930-х рр.
Встановлено, що впродовж 1920–1930-х рр. правова політика щодо соціально-економічного розвитку територій компактного проживання національних меншин УРСР мала різні тенденції та неоднакову інтенсивність реалізації. На етапі утвердження радянської влади сутність національної політики більшовиків переважно зводилась до зрівняння у правах представників різних національностей. При цьому національна рівноправність в УРСР закріплювалася на конституційному рівні та проголошувалася в усіх суспільних сферах: політико-правовій, соціально-економічній та культурно-національній. З’ясовано, що зрівняльний перерозподіл земельних володінь іноземних колоністів на користь українських або російських селян призвів до ліквідації національних волостей та економічного занепаду господарств національних меншин, а також сприяв посиленню еміграційних настроїв у середовищі колоністів та закладав підґрунтя для загострення міжнаціональних стосунків.
Доведено, що започаткована в середині 1920-х рр. політика коренізації, що поширювалася на соціально-економічну сферу, сприяла більш активному залученню національних меншин до виробничої діяльності, поліпшенню їх соціально-економічного становища, підвищенню рівня їхньої політичної активності та культури, подоланню напруги у сфері міжнаціональних відносин. Відмова керівництва СРСР на початку 1930-х рр. від здобутків національної політики 1920-х рр. призвела до зростання незадоволення в середовищі національних меншин та протестних акцій, а також зумовила загострення міжнаціональних відносин в УРСР. Обґрунтовано необхідність урахування соціальноекономічних факторів у процесі правового регулювання міжнаціональних відносин.