DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.4(44).199347

ФЕНОМЕН АВТОМОБІЛЬНОСТІ В СОЦІОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Д. Е. Руссу

Анотація


Стаття присвячена осмисленню феномену автомобільності та його місця в сучасному світі. Автомобільність – це одна із систем мобільності, яка ґрунтується на використанні власного авто як основного засобу переміщення. Системи мобільностей – це комплекси соціальних відносин та фізичної інфраструктури, що роблять можливим, повторюваним та передбачуваним певний тип просторового переміщення. Будь-яка дія або рух можливі лише як частина певної системи мобільності.

Ключовим компонентом системи автомобільності є авто – власний транспортний засіб, який здатен долати великі відстані за невеликий проміжок часу. Ця властивість автомобіля цілком змінила сприйняття сучасною людиною простору та часу. Географія наповнилася «пустими місцями», які індивід долає на шляху до власної цілі. Вони є лише «зображення», що проносяться за вікном автомобіля під час подорожі. Це призводить до їх знецінювання. Те ж саме відбувається і із часом, адже для того, щоб долати великі відстані, його потребується все менше. Зроблено висновок, що автомобіль є об’єднучою ланкою всього простору індивіда: як географічного, так і соціального. Тому проведено аналогію між домівкою й автомобілем, який перетворився на квазіприватне місце, яке цілком належить людині.

Також проаналізовано вплив авто на реальне навколишнє середовище: сьогодні розвиток усієї міської інфраструктури підпорядкований потребам автомобільності.

У статті приділено увагу концепціям таких учених, як: Дж. Уррі, М. Кастельс, Р. Барт, Ж. Бодрійяр, З. Бауман. Їх об’єднує те, що вони розглядають автомобіль як один із ключових чинників, що впливають на життя у ХХІ ст., а не просто як одну з його багатьох рис.

Автором проаналізовано наявні соціологічні підходи до вивчення феномену автомобільності. Окремо розглянуто автомобіль як один з основних предметів суспільства споживання, поряд зі статусними аспектами володіння автомобілем. Проведений автором аналіз акцентує увагу на важливості зосередження дослідницької оптики соціологів на феномені автомобільності, що може зробити певний внесок у подальший розвиток соціології мобільності.


Ключові слова


просторова мобільність; системи мобільностей; автомобільність; соціальні мережі; автомобільна культура

Повний текст:

PDF

Посилання


Лефевр А. Повседневное и повседневность. Прогнозис. 2010. No 1. С. 185–189.

Барт Р. Мифологии. Москва, 2010. 352 с.

Урри Дж. Социология за пределами обществ: виды мобильности для XXI столетия. Москва, 2012. 336 с.

Sheller M., Urry J. The City and the Car. International Journal of Urban and Regional Research. 2000. No 4. P. 737–757.

Bijker W., Law J. Building Society. Studies in Sociotechnical Change. Cambridge : MIT Press, 1992. 360 p.

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва, 2000. 606 с.

Урри Дж. Мобильности. Москва : Праксис, 2012. 576 с.

Hagerstrand T. What about people in Regional Science? Papers of the Regional Science Association. 1970. No 24. P. 6–21.

Бауман З. Текучая современность. Санкт-Петербург, 2008. 240 с.

Jasper J. Restless Nation: Starting Overin America. Chicago : University of Chicago Press, 2000. 276 p.

Бодрийяр Ж. Система вещей. Москва, 2001. 218 с.

Скопина М. Феномен «места» и «не-места» в постиндустриальном городе. Вестник Москов- ского государственного строительного университета. 2013. No 1. С. 61–77.

Кононенко Р. Автомобильность в России. Москва, 2011. 156 с.

Трубина Е. Город в теории: опыты осмысления пространства. Москва, 2011. 519 с.

Вирильо П. Машина зрения. Санкт-Петербург, 2004. 138 с.