DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.4(44).199338

Відтік населення з України: втрата мізків та м’язів

D. I. Kiryukhin

Анотація


Головна мета статті – проаналізувати ключові тенденції тимчасової міграції робочої сили, еміграції та відтоку мізків з України після 2014 року. Ситуація з еміграцією з України сьогодні є катастрофічною. Не випадково Франк Дювелл називає Україну «європейською Мексикою», оскільки, за його словами, рівень міграції з обох країн є порівнянним. Україна не зазнала б такої страшної втрати робочої сили та інтелектуальних ресурсів, якби військовий конфлікт, що триває в Україні, та її економічний спад не співпали зі зростаючою потребою країн Вишеградської четвірки –
Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини – у припливі робочої сили задля стимулювання розвитку їхніх економік. А отже, одночасно на міграційну динаміку в Україні чинять вплив як внутрішні, так й зовнішні фактори: конфлікт із Росією сприяє еміграції, тоді як зміни в міграційній політиці сусідів України відкрили для українців свої ринки праці, що також стимулює від’їзд. Загалом, цей двосторонній механізм пояснює масову еміграцію українців із 2014 року.

Активне зростання міграції в Росію спостерігалося у 2015–2016 роках, а ось із 2017 року її інтенсивність починає знижуватися. Найімовірніше, це стало результатом впливу цілого комплексу чинників. Проте головним є те, що в країнах ЄС створюються більш сприятливіші умови для робітників з України, зокрема, в Польщі середня заробітна платня працівників-мігрантів є вищою, ніж у Росії. Разом із тим у країн Вишеградської четвірки поки немає єдиної чіткої міграційної політики. Тоді як такі країни, як Польща і Словаччина, в цілому зацікавлені в залученні робочої сили і студентів, Угорщина орієнтована на стимулювання етнічної міграції (тут угорська політика виявляється трохи схожа з російською, яка орієнтується на залучення «співвітчизників»), а Чехія, так само як й Німеччина, – на висококваліфіковану робочу силу. Зміни міграційної політики Німеччини і зростання потреби Угорщини в робочій силі дозволяють припустити, що в майбутньому ми будемо спостерігати конкурентну боротьбу за українську робочу силу між Німеччиною і Польщею, з одного боку, і між
країнами Вишеградської четвірки, з іншого боку.


Ключові слова


еміграція; відтік мізків; тимчасова трудова міграція; Україна; країни Вишеградської четвірки; ринок праці

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Docquier F., Lohest O., Marfouk A. Brain Drain in Developing Countries. The World Bank Economic Review. 2007. April. 26 p.

For developed countries the minimum Education Index is 0.8, Ukraine’s figure as of 2018 was 0.794. See: Education index. URL: http://hdr.undp.org/en/indicators/103706 (accessed: 11.05.2019)

Düvell F. Ukraine – Europe’s Mexico? Central and East European Migration, Research Resources Report 1/3: Country Profile. Oxford : Centre of Migration, Policy and Society, 2006. URL: http://www.compas.ox.ac.uk/fileadmin/files/pdfs/Non_WP_pdfs/Transit_Migration_in_Ukraine/ Ukraine_Country%20Report_1of3.pdf (accessed: 27.01.2014).

Lendel M. Migration of Ukrainians to Central European countries in the context of the Postmaidan internal and international crisis. Public Policy and Administration. 2016. Vol. 15. No 4. P. 549–563.

Зовнішня трудова міграція (за результатами модульного вибіркового обстеження). Статистичний бюлетень. Київ : Державна служба статистики України, 2017. 36 с.

Czubkowska S. Smartfony policzyły Ukraińców. Ile Ukrainek planuje mieć dzieci? URL: http://wyborcza.pl/7,156282,24522397,smartfony-policzyly-ukraincow-ile-ukrainek-planuje-miec-dz- ieci.html?fbclid=IwAR2LgH1NTCuU6kU1iB8vUXAjJc_t88oLdiQUeAdqzzo9G1MRTQfPZwGQ5ec&- disableRedirects=true (accessed: 22.08.2019).

Лібанова Е.М. Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка. 2018. No 2 (33). С. 11–26.

Report on the Methodology, Organization and Results of a Modular Sample Survey on Labour Migration in Ukraine. International Labour Organization, Decent Work Technical Support Team and Country Office for Central and Eastern Europe ; (DWT/CO-Budapest). Budapest : ILO, 2013. URL: https://www.ilo.org/budapest/what-we-do/publications/WCMS_244693/lang--es/index.htm (accessed: 02.09.2019)

Oto ranking 50 najbardziej wpływowych ludzi polskiej gospodarki. URL: https://biznes.gazetaprawna.pl/artykuly/1103285,ranking-50-najbardziej-wplywowych-ludzi-polskiej-gospodarki.html (accessed: 22.08.2019).

Phantom Menace. The Politics and Policies of Migration in Central Europe. Ed. by Jacek Kucharczyk and Grigorij Mesežnikov. Bratislava : Institute for Public Affairs, Heinrich-Böll-Stiftung, 2018. 268 p.

Jaroszewicz M. Migration from Ukraine to Poland: the trend stabilises. Warsaw : OSW, 2018. 18 р.

Schaeffer C. Hungary’s Workers Are the Victims of a Policy That Limits Migration. URL: https://www.theatlantic.com/international/archive/2019/01/slave-law-hungary-workers-leaving-mi- grants/580333/ (accessed: 07.02.2019)

Zech T. Skilled personnel welcome. URL: https://www.deutschland.de/en/topic/business/the-skilled-la-bour-immigration-act-working-in-germany (accessed: 07.02.2019).

Стадний Є. Українські студенти за кордоном: факти та стереотипи. URL: https://cedos.org.ua/uk/articles/ukrainski-studenty-za-kordonom-fakty-ta-stereotypy (дата звернення: 18.01.2019).

Ukrainian Students in Czech Republic: Policies of Engagement, Integration, Students’ Motivation and Plans; Ukrainian Students in Hungary: Policies of Engagement, Integration, Students’ Motivation and Plans; Ukrainian Students in Poland: Policies of Engagement, Integration, Students’ Motivation and Plans. URL: https://cedos.org.ua/en/articles/ukrainski-studenty-v-chekhii-polityky-zaluchennia-inteh- ratsii-ta-motyvatsiia-i-plany-studentiv (accessed: 07.02.2019).

Кількість студентів з України у Польщі збільшується. URL: http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/384582 (дата звернення: 18.01.2019).

Національна доповідь «Українське суспільство: міграційний вимір». URL: https://www.idss.org.ua/arhiv/Ukraine_migration.pdf (дата звернення: 04.07.2019).