ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ І СТУПЕНЯ ОБМЕЖЕНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У дослідженні встановлено, що терміно-поняття «державний суверенітет» є ширшим, ніж «незалежність держави», й охоплює його. Незалежність держави як її самостійність і рівноправність у міжнародних відносинах є обов’язковим складником державного суверенітету. Рисами, що позначають державу як суверенну, незалежну, є територіальна цілісність, здатність національних Збройних Сил забезпечити зовнішню безпеку та політична, фінансова, організаційна спроможність вирішувати різні питання життєдіяльності держави. Суверенітет держави – складне явище, зумовлене її економічною, політичною, військовою спроможністю. Умовами розвитку держав, так само й України, нині є глобалізація й інтеграція в європейський і світовий правовий, політичний, економічний, культурний простір. Викладені вченими думки щодо ступеня обмежень державного суверенітету за таких умов систематизовано у дві наукові позиції: 1) роль суверенітету держави суттєво зменшується, його значення поступово нівелюється; 2) глобалізація не послаблює державу, а кидає їй виклик, змушуючи пристосовуватися до вимог глобальних ринків, посилювати конкурентоспроможність, розвиватися.  Установлено, що принциповою є позиція щодо неможливості обмеження незалежності держави як зовнішнього аспекту її суверенітету. Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідники проблеми розвитку державності в контексті євроінтеграційних і глобалізаційних процесів суголосні в тому, що державний суверенітет не може бути втраченим, натомість має зміцнюватися, визначальним має стати збереження національної держави й урахування національних інтересів. Потенціал глобалізаційних процесів варто використати для ефективного розв’язання внутрішніх проблем, розвитку економічної сфери, подолання корупції та злочинності, побудови сильної демократичної держави й громадянського суспільства.