DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).198484

ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ І СТУПЕНЯ ОБМЕЖЕНЬ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Л. Т. Рябовол

Анотація


У дослідженні встановлено, що терміно-поняття «державний суверенітет» є ширшим, ніж «незалежність держави», й охоплює його. Незалежність держави як її самостійність і рівноправність у міжнародних відносинах є обов’язковим складником державного суверенітету. Рисами, що позначають державу як суверенну, незалежну, є територіальна цілісність, здатність національних Збройних Сил забезпечити зовнішню безпеку та політична, фінансова, організаційна спроможність вирішувати різні питання життєдіяльності держави. Суверенітет держави – складне явище, зумовлене її економічною, політичною, військовою спроможністю. Умовами розвитку держав, так само й України, нині є глобалізація й інтеграція в європейський і світовий правовий, політичний, економічний, культурний простір. Викладені вченими думки щодо ступеня обмежень державного суверенітету за таких умов систематизовано у дві наукові позиції: 1) роль суверенітету держави суттєво зменшується, його значення поступово нівелюється; 2) глобалізація не послаблює державу, а кидає їй виклик, змушуючи пристосовуватися до вимог глобальних ринків, посилювати конкурентоспроможність, розвиватися.  Установлено, що принциповою є позиція щодо неможливості обмеження незалежності держави як зовнішнього аспекту її суверенітету. Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідники проблеми розвитку державності в контексті євроінтеграційних і глобалізаційних процесів суголосні в тому, що державний суверенітет не може бути втраченим, натомість має зміцнюватися, визначальним має стати збереження національної держави й урахування національних інтересів. Потенціал глобалізаційних процесів варто використати для ефективного розв’язання внутрішніх проблем, розвитку економічної сфери, подолання корупції та злочинності, побудови сильної демократичної держави й громадянського суспільства.


Ключові слова


держава; глобалізація та євроінтеграція; обмеження суверенітету держави; економічний суверенітет; інформаційний суверенітет

Повний текст:

PDF

Посилання


Погорілко В.Ф., Шемшученко Ю.С. Декларація про державний суверенітет України 1990 р. Юридична енциклопедія : у 6 т. / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998–2004. Т. 2 : Д–Й. 744 с.

Мельникова І.М. Декларація про державний суверенітет України 1990 р. Енциклопедія історії України / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2004. Т. 2: Г–Д. 688 с.

Конституція України від 28.06.1996 No 254к/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-ВР (дата звернення: 22.08.2019).

Ковтун В.І. Гарантії державного суверенітету України: конституційні аспекти : монографія. Харків : Фактор, 2014. 216 с.

Пархоменко Н.М. Суверенітет держави: соціально-політична сутність та юридичний зміст. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 18 «Економіка і право». 2011. Вип. 14. С. 113–121.

Конституційно-правові засади державного суверенітету : до 20-ї річниці проголошення незалежності України. Вісник Національної академії наук України. 2011. No 6. С. 3–16.

Стрельцов Є.Л. Державний суверенітет і суверенітет особистості: проблеми взаємовідносин. Правове забезпечення ефективного виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини : матер. 2-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 20–21 вересня 2013 р. Одеса : Фенікс, 2013. С. 48–60.

Джураєва О.О. Теоретико-правовий аспект суверенітету сучасної держави. Науковий вісник Херсонського державного суверенітету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 2. Т. 1. С. 25–28.

Чорна Н.В. Державний суверенітет як основа національної ідентичності українського суспільства. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2011. No 980. Вип. 45. С. 34–39.