DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).195693

УКРАЇНСЬКЕ ПОГРАНИЧЧЯ ЯК ПРОСТІР ПРАКТИК ТА ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

Н. О. Нікон, Б. Г. Гвоздецька

Анотація


Стаття присвячена аналізу ідентичностей молоді (випускників шкіл) пограниччя Центрально-Східної Європи (на прикладі пограничного простору України, Республіки Польща й Угорщини), а також дослідженню практик, які зумовлюють ці ідентичності. Пограничний простір – це соціокультурний простір, що продукує певні ідентичності й ідентифікаційні практики (європейські, національні, регіональні та локальні). Ідентичність є результатом особистісної та групової самоідентифікації, підґрунтя якої становлять різноманітні психологічні, географічні й соціокультурні ідентитети. Ідентичність є завжди продуктом складних взаємовідносин об’єктивного й суб’єктивного, зовнішнього і внутрішнього.

Результати дослідження свідчать, що пограничний простір є осередком певних ідентичностей (Україна – Польща – домінування регіональної та етнічної ідентичності, Україна – Угорщина – домінування сильного зв’язку із сім’єю та громадянської ідентичності). Результати засвідчили, що серед молоді Ужгорода й Дрогобича найбільше респондентів, які переконані, що прикордонний статус їхньої області має вплив на їхнє життя. Аналіз відповідей молоді пограниччя України свідчать, що прикордонний характер області на рівні повсякденного життя суттєво впливає на молодих людей, то думка молоді досліджуваних погранич Угорщини та Республіки Польща більшою мірою характеризує позицію, що прикордонний характер регіону не впливає на їхнє життя. Таке переконання залежить від економічного розвитку країни, політичної ситуації. У тому, що прикордонний статус області має вплив на повсякденне життя, в основному переконані молоді люди з боку українського пограниччя, тоді як молодь по той бік кордону із цим не погоджується. Цей вплив здійснюється через такі «комунікативні засоби», як знання мови, наявність родичів і друзів по той бік кордону, активна транскордонна міграція тощо.

Події, які сьогодні відбуваються на території України, є підтвердженням того, що питання впливу пограниччя на молодь є надзвичайно актуальним і важливим, адже це може мати як позитивний, так і негативний вплив на формування світогляду молодої людини.


Ключові слова


пограниччя; ідентичність; молодь; кордон; випускники шкіл; простір

Повний текст:

PDF

Посилання


Бреский О. От транзитологии к теории Пограничья, Очерки деконструкции концепта Восточная Европа. Вильнюс, ЕГУ, 2008. 336 с.

Гвоздецька Б. Ідентичності молоді на пограниччі Карпатського регіону. Молодіжна політика: про- блеми та перспективи : збірник наукових праць. 2011. С. 182–185.

Гуменюк О. Ставлення місцевих лідерів західних прикордонних регіонів України до ситуації на сучасному західному кордоні України. Перспективні дослідження. 2003. No 20. С. 59–83.

Євтух В.Б. Етнічний довідник. Поняття та терміни. Київ, 1997. Ч. 1.

Коржов Г. Територіальні ідентичності : концептуальні інтерпретації в сучасній зарубіжній соціологічній думці. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2010. No 1. С. 107–124.

Прибиткова І. У пошуках нових ідентичностей: Україна в етнорегіональному вимірі. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. No 3. С. 60–78.

Ручка А. Соціокультурні ідентичності та практики. Київ : Інститут соціології НАН України, 2002. 315 с.

Филиппова О. «Граница» и «Пограничье» в контексте политик идентичности. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2010. No 16. С. 394–401.

Шестакова К. Етнічна ідентифікація на українському пограниччі : дис. ... канд. соц. наук : 22.00.03 / Київській національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2005. 13 с.

Шульга Р. Соціокультурне середовище як простір ідентичностей та ідентифікацій. Соціокультурні ідентичності та практики. Київ : Інститут соціології НАН України, 2002. C. 124–142.

Jasiński Z. Rzecz o tożsamości młodzieży polskiej na pograniczu polsko-czeskim. Tożsamość narodowa młodzieży na pograniczach. Opole, Opolska Oficyna Wydawnicza, 1997. S. 85–97.

Kłoskowska A. Toźsamość i dentyfikacja narodova w perspektywie historycznej i psychologieznej. Kultura i Spoleczeństwo. 1992. No 1. S. 136–142.