РОЛЬ ІНСТРУМЕНТІВ ЕЛЕКТРОННОЇ УЧАСТІ НА ЕТАПАХ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2308-5053.2018.4(40).194055Ключові слова:
електронна демократія, інформаційно-комунікаційні технології, електронні консультації, державне управління, інформаційний обмінАнотація
Сьогодні уряди багатьох країн використовують інформаційно-комунікаційні технології в системі державного управління, залучаючи до формування політики через електронні канали широке коло громадян, особливо на місцевому рівні. Використання електронних інструментів та інформаційно-комунікаційних технологій є важливою умовою успішної взаємодії органів державної влади з громадянським суспільством. Електронна участь забезпечує міцне партнерство між представниками влади та громадянами, призводить до зміцнення представницької демократії та її інструментів традиційного залучення громадян до процесу ухвалення державних рішень. У статті розглянуто застосування інструментів електронної участі на різних етапах формування державної політики, визначено їхній вплив та умови ефективного функціонування.Посилання
Береза А.В. Електронна участь як елемент електронної демократії. Політологічний вісник: зб. наук. праць. К.: «ІНТАС», 2010. С. 227–232.
Кравченко Т. Інноваційні інструменти реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні в Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика, 2015.
Ротар Н. Політична участь громадян України в умовах е-демократизації. Політичний менеджмент. 2006. No 2 (17). C. 78–92.
Чукут С.А., Дмитренко В.І. Смарт-сіті чи електронне місто: сучасні підходи до розуміння впровадження е-урядування на місцевому рівні. Інвестиції: практика та досвід. 2016. 13. С. 89–93.
Cantijoch M., Gibson R. Conceptualising and measuring e-participation. In Internet, Voting and Democracy Conference. 2011, May. Рp. 1–32.
Feeney M.K., Welch E.W. Electronic participation technologies and perceived outcomes for local government managers. Public Management Review. 2012. No. 14 (6). Р. 815–833.
Fowler J.H., Baker L.A., Dawes C.T. Genetic Variation in Political Participation. American Political Science Review. 2008. Vol. 102. No. 2.
French S., Rios Insua D., Ruggeri F. e-Participation and decision analysis. Decision Analysis. 2007. No. 4 (4). Р. 211–226.
Islam M.S. Towards a sustainable e-Participation implementation model. European Journal of ePractice. 2008. No. 5 (10).
Kim S., Lee J. E‐participation, transparency, and trust in local government. Public Administration Review. 2012. No. 72 (6). Р. 819–828.
Macintosh A. Coleman S. Promise and problems of e-democracy: Challenges of online citizen engagement. Organisation for Economic Co-operation and Development, 2003.
Macintosh A. E-democracy and e-participation research in Europe. In Digital Government. Springer, Boston, 2008. Рp. 85–102. MA. Криза традиційних інститутів.
Molinari F., Ferro E. Framing Web 2.0 in the process of public sector innovation: Going down the participation ladder. European Journal of ePractice. 2009. No. 9 (1). Р. 20–34.
Phang C. W., Kankanhalli A. A framework of ICT exploitation for e-participation initiatives. Communications of the ACM. 2008. No 51 (12). Р. 128–132.
Smith S., Dalakiouridou E. (2009). Contextualising public (e) Participation in the governance of the European Union. European Journal of ePractice. 2009. No. 7 (11). Р. 47–50.
Spirakis G., Spiraki C., Nikolopoulos K. The impact of electronic government on democracy: e-democracy through e-participation. Electronic Government, an International Journal. 2009. No. 7 (1). Р. 75–88.
Tambouris E., Kalampokis E., Tarabanis K. A survey of e-participation research projects in the European Union. International Journal of Electronic Business. 2008. No 6 (6). Р. 554–571.
Wimmer M.A. Ontology for an e-participation virtual resource centre. In Proceedings of the 1st international conference on Theory and practice of electronic governance. ACM. 2007. December. Р. 89–98.
