ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті подано аналіз адміністративно-правового статусу Верховної Ради України як суб’єкта протидії організованій злочинності в Україні. Визначено, що за участі Верховної Ради України продовжується реформування правоохоронної системи, але на цьому шляху є певні проблеми політичного, управлінського, правового й іншого характеру. Основними з таких проблем указується відсутність політичної волі, стратегії, ефективної правової бази та визначення адміністративно-правового механізму забезпечення протидії організованій злочинності.

Верховну Раду України обґрунтовано визначено як одного із суб’єктів протидії організованій злочинності, з огляду на те що вона є органом законодавчої влади загальної компетенції, виробляє й забезпечує реалізацію політики протидії організованій злочинності, регулює суспільні відносини в цьому напрямі, приймає кадрові рішення, визначає порядок фінансового та матеріально-технічного забезпечення протидії організованій злочинності, порядок взаємодії між суб’єктами такої протидії, здійснює контроль за виконанням прийнятих рішень тощо.

Зазначено, що Верховна Рада України здійснює свої повноваження щодо протидії організованій злочинності переважно за участі профільного Комітету Верховної Ради України. Проаналізовано його компетенцію й повноваження.

Визначено застарілі та нечинні положення Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Зроблено висновок, що у Верховної Ради України досить розгалужені повноваження щодо визначення політики, стратегії й адміністративно-правового механізму забезпечення протидії організованій злочинності в Україні. Водночас Верховною Радою України неповною мірою вживаються заходи щодо такої протидії, в результаті чого законодавчі акти містять суперечливі, застарілі й недієві норми.